Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шабельтас

Шабельтас, -са, м. Ремень, на которомъ носятъ саблю, портупея. Розв'язує царям їх шабельтаси. К. Іов. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАБЕЛЬТАС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАБЕЛЬТАС"
Бунька, -ки, ж. Глиняный сосудъ, родъ кувшина съ узкимъ горлышкомъ. Прил. у.
Дальноо́кий, -а, -е. Дальнозоркій. Козелецк. у.
Забочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Косо смотрѣть (непривѣтливо, угрюмо), коситься на кого. Угор.
Кляння, -ня, с. Брань. Вх. Лем. 425.
Наприво́зити, -во́жу, -во́зиш, гл. Навозить, много привезти.
Пихтір, -ра, м. = рептух 2. Cм. піхтір.
Слідок, -дка, м. Ум. отъ слід.
Султан, -на, м. Султанъ. Ум. султанчик.
Шпундра, -ри, ж. Родъ кушанья: кусочки поджаренной съ лукомъ свинины и бураковъ, сваренные въ бураковомъ квасѣ. Чуб. VII. 443. Маркев. 164.
Щибати, -ба́ю, -єш, гл. = лоптати. Вх. Зн. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШАБЕЛЬТАС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.