Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шабелька

Шабелька, -ки, ж. Ум. отъ шабля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАБЕЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАБЕЛЬКА"
Бинджук, -ка, м. Лѣнтяй, лежебокъ. Желех.
Глинище, -ща, с. Мѣсто, яма, откуда беруть глину, глинница. Левиц. І. 103.
Двана́йцять и пр. = Дванадцять и пр.
Довгочху́н, -на́, м. Долго чихающій.
Дурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала. Ном. № 12172.
Ковтун, -на, м. 1) Медиц. Колтунъ, Plica polonica. Лучче відразу ковтун з голови збути. Ном. № 4285. І довгі коси в реп'яхах о поли бились в ковтунах. Шевч. 340. 2) Вообще сбившіеся въ комья волосы. 3) Комокъ овечьей шерсти, попадающійся при разбираніи ея для чесанія. Вас. 152.
Маркі́тний, -а, -е. 1) Скучный, невеселый, недовольный, огорченный. 2) Жуткій.
Повкидати, -да́ю, -єш, гл. Бросить во что нибудь (во множествѣ). Лушпиння з яєць повкидала в піч. Кв. Ти Боже, в рів глибокий, повкидаєш на, погибель. К. Псал. 127. Повів їх (жидів) дурінь до річки, повкидав по одинцю. Драг. 347.
Тарарах! меж. для выраженія удара или паденія, сопровождающихся шумомъ. Шейк. Тарарах дурня по ногах, то він і присяде. Ном. № 3951.
Хлястор, -ра, м. Тряпка, въ которую заворачиваютъ пулю для винтовки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШАБЕЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.