Боля, -лі, ж. Дѣтск. Картофель.
Відправа, -ви, ж.
1) Богослуженіе, служеніе. Кончилась відправа, вона (панночка) пішла з церкви. Попи добилися копійки і за одправи принялись. відправу правити, чинити. Служить (въ церкви). Почали велику одправу правити. Сліпий старець чинить у дому Божому одправу.
2) Отпускъ. Козак молоденький о відправу просить: «пусти ж мене, пане, звідси на Волиня».
Вудила, -дил, с. мн.
1) Узда, уздечка.
2) Въ хвостѣ Большой Медвѣдицы названіе одной изъ меньшйхъ звѣздъ, находящейся между конечной и средной звѣздой.
Дожина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. дожа́тися, -жну́ся, -не́шся, гл. Дожинать, дожать до извѣстнаго предѣла. Пішла в поле жать. Дожалася до долини, — сіла спочивать.
Купляти, -ля́ю, -єш, гл. Покупать. Що ти, мій Степане, там будеш куплять? От вони пішли в містечко і почали все куплять.
Плискатий, -а, -е. = плескатий. Дивлюсь, аж на тій деревині усякого розбору сливи — і круглі, і плискаті, і довгенькі, та все на одному дереві.
Поморежити, -жу, -жиш, гл.
1) Вышить ажурно.
2) Изукрасить узорами (рѣзьбой, рисованьемъ, вышивкой). Наші чоботи... шовком помережено.
3) Испещрить. Греблі з тарасу помережили річку наче чорними шнурками.
Попідстругувати, -гую, -єш, гл. Подстрогать (во множествѣ).
Свій, своя, своє́, мѣст. Свой. Своєї недолі і конем не об'їдеш. Кто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Я свою свиту сховав. Чорте, чорте! верни моє, візьми своє. як не свій хо́дить. Самъ не свой. я прибіг не своїми. Я бѣжалъ безъ памяти.
Угноювати, -ноюю, -єш, сов. в. угноїти, -но́ю, -їш, гл. Унавоживать, унавозить.
