Випшоно, -на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе пшена, въ слѣд. разсказѣ: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на випшоно, на сіль і на висіль... Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить.
Відмолити, -ся. Cм. відмолювати, -ся.
Губа́ня, -ні, ж. Родъ нагольнаго тулупа безъ рукавовъ.
Домоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. домолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Домолачивать, домолотить. (Просо) на дворі домолочуют.
Звиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зви́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть. Ой звисли чорні хмароньки, звисли. 2) Отвисать, отвиснуть. Тут то страва, тут то люба! покуштуєш — звисне губа. 3) Съ отрицаніемъ: не переставать висѣть. Нагаєчка дротяночка з кілка не звисає.
Кроватонька, -ки и кро́ваточка, -ки, ж. Ум. отъ кровать.
Перестрибувати, -бую, -єш, сов. в. перестрибнути, -ну, -неш, гл. Перепрыгивать, перепрыгнуть. Схиляються (хлопці) один до другого у кутку, а останні перестрибують.
Пітьма, -ми, ж. 1) Тьма. 2) Густой туманъ; дождь со снѣгомъ.
Розкраяти, -ра́ю, -єш, гл. Разрѣзать. Хліб.... роскраяв. Роскраємо серце на дві половині.
Ткнутися, ткнуся, ткнешся, гл. Кинуться куда. Їй тепер, як тому чоловікові, що у степу заблудився: туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Куди не ткнуся, нема поради.
