Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чумацький

Чумацький, -а, -е. 1) Чумацкій, принадлежащій, относящійся къ чумаку. Ой ти, жоно чумацькая, чом не робиш, тільки журишся? Чуб. V. 683. Пара волів чумацьких. Рудч. Чп. 101. 2) чумацька дорога, чумацький шлях. Млечный путь. Ком. І. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУМАЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУМАЦЬКИЙ"
Дери́нник, -ка, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101.
Дочастува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Доугощаться.
Ма́яння, -ня, с. Развѣваніе.
Ми́лість, -лости, ж. Пріятность. Левиц. І. (Пр. 1868, стр. 519).
Неспогадано нар. 1) Неожиданно. 2) Невообразимо, неизъяснимо.
Павутиння, -ня, с. соб. = паутина. На бабине літо павутиння літа.
Парубчук, -ка, м. = парубчак.
Ревизор, -ра, м. Ревизоръ. Стор. II. 104.
Тиркатий, -а, -е. = тиркавий. Як удруге попадешся, — пропаде чуприна, — зроблю з тебе тиркатого півня. О. 1861. XI. Кух. 1
Шуліченя, -няти, с. Птенецъ коршуна. Сим. 200.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУМАЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.