Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чумацький

Чумацький, -а, -е. 1) Чумацкій, принадлежащій, относящійся къ чумаку. Ой ти, жоно чумацькая, чом не робиш, тільки журишся? Чуб. V. 683. Пара волів чумацьких. Рудч. Чп. 101. 2) чумацька дорога, чумацький шлях. Млечный путь. Ком. І. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУМАЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУМАЦЬКИЙ"
Вихиляси, -сів, мн. Выгибаніе, изгибаніе. Взявшись у боки, робить вихиляси. О. 1862. IV. 18.
Дро́вно, -на, с. = дровина. Вх. Лем. 411.
Жажди́вий, -а, -е. = жадібний. Гол. ІІІ. 523.
Захва́лювати, -люю, -єш, сов. в. захвали́ти, -лю́, -лиш, гл. Хвалить, захвалить, расхвалигать, предлагая хвалить.
Качаня, -ня́ти, с. Маленькій кочень, початокъ, маленькая кочерыжка. Покотив качаня капусти з чієгось воза. МВ. ІІІ. 93.
Масткосло́вити, -влю, -виш, гл. Умасливать, ублажать.
Ма́точка, -ки, ж. 1) Ум. отъ мати. Та немає тих крамарок, що продають ріднесеньких маточок. Мил. 265. 2) Крестная мать. Угор. 3) Пестикъ (у цвѣтка). 4) Ум. отъ матка.
Натерть, -ти, ж. Измельчившаяся отъ тренія солома. Камен. у.
Прибочок, -чка, м. Чуланъ, пристройка возлѣ дома.
Хекнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУМАЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.