Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чумацький

Чумацький, -а, -е. 1) Чумацкій, принадлежащій, относящійся къ чумаку. Ой ти, жоно чумацькая, чом не робиш, тільки журишся? Чуб. V. 683. Пара волів чумацьких. Рудч. Чп. 101. 2) чумацька дорога, чумацький шлях. Млечный путь. Ком. І. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУМАЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУМАЦЬКИЙ"
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Дрокови́стий, -а, -е. Капризный, раздражительный.
Заторгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Заторговать.
Одно Cм. один.
Парня, -ні, ж. Помѣщеніе, гдѣ парятъ дерево для ободьевъ. Вас. 146.
Підкрутити Cм. підкручувати.
Підпарюватися, -рю́юся, -єшся, сов. в. підпаритися, -рюся, -ришся. О полѣ: быть заранѣе вспаханнымъ и вывѣтриться. Ти дуже пізно ореш... земля не підпариться, то й не буде в тебе гарного жита. Г. Барв. 332.
Підспівувати, -вую, -єш, гл. Подпѣвать.
Полоз, -за, м. 1) Полозъ въ саняхъ. Kolb. І. 67. Сумск. у. Як буде полоз вохкий, то буде й кінь мокрий. Ном. 2) Большая змѣя изъ семейства удавовъ, повидимому Eryx turcicus. КС. 1882. VIII, 377; КС. 1890. IV. 99. Ум. полозок. Рудч. Ск. II. 7.
Притулювати, -люю, -єш, гл. = притуляти. Притулюють сю побрехеньку иноді до цигана. Ном. № 2980.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУМАЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.