Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блудящий, -а, -е. = блудний 1 Блудящий син. Грин. ІІІ. 141.
Буйно нар. Крупно, сильно, буйно. Сад ріс собі на волі дико і буйно. Левиц. Пов. 191. Що буйниї вітри буйно повівають. Чуб. V. 570. Буйно конем по вулиці проїзжав. АД. І. 189.
Вибабити, -блю, -биш, гл. 1) Принять (дѣтей о повитухѣ). Я в тебе усіх дітей вибабила. 2) Заработать акушерствомъ.
Гуси́нець, -нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. І. 123. Cм. Гусятник.
Немовлячий, -а, -е. Неговорящій.
Няв! меж. Мяу! А котичок няв-няв-няв! Рудч. Ск. І. 51.
Прикласти, -ся. Cм. прикладати, -ся.
Розлизати, -зку, -жеш, гл. Разлизать, слизать. Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо росплюють. Ном. № 4602.
Сохнути, -хну, -неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). Ном. № 141, стр. 295. 2) Сохнуть, увядать. Вяне, сохне сиротою. Шевч. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш? Грин. III. 234.
Узувати, -ва́ю, -єш, сов. в. узути, узую, -єш, гл. Обувать, обуть. В свої чоботи хоче його взути. Ном. № 3092. Взутті, а слід босий. Ном. № 1182.