Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубук

Чубук, -ка, м. Чубукъ. Чуб. І. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБУК"
Відстановний, -а, -е. Отставной. Він відстановний москаль і з давніх москалів нема старішого над його. Васильк. у.
Голобриш, -ша, м. Нищій, оборвышъ. Желех.
Змахнути Cм. змахувати.
Ливни́й, -а́, -е́ Проливной (дождь). Мнж. 148.
Обід, о́боду, м. Ободъ. Рудч. ЧП. 250. Ум. обідець.
Певнота, -ти, ж. = певність.
Повчити, -чу, -чиш, гл. Сооружать? мастерить? Хату повчу, та й не сповчу й досі. Вас. 208.
Попичка, -ки, ж. Птица Palus palustris, синица болотная, камышевка. Вх. Пч. ІІ. 13.
Приповедінка, -ки, ж. = приповідка. У нас така приповедінка: де парубок, там і дівка. Ном. № 8736.
Товарячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный рогатому скоту. Товарячі ратиці. Шейк. Товарячий гній.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.