Буханець, -нця, м.
1) Круглый пшеничный или гречневый хлѣбъ. Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці. Їдять дівки колачі, молодиці буханці, а парубки сухарці.
2) Одинъ хлѣбъ. Собака узяв з стола буханець хліба.
3) Толчекъ, тумакъ. Иноді було й буханця уліпить Чіпці в спину.
Вартарня, -ні, ж. Сторожка, будка для сторожа или часового.
Висуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. висунутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Высовываться, высунуться, выставиться. Плечі їй дуже висунулись з-під чорної сукні.
2) Выдвигаться, выдвинуться.
3) Показываться, показаться. Висунулась із самої пущі і сама ведмедиха.
4) Выставляться, выставиться на показъ. Треба утаїти, що я письменний: у них, кажуть, із розумом не треба висуватись.
Ґолдува́ти, -дую, -єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм. Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які.
Дратува́ння, -ня, с. Раздраженіе.
Ластовень, -вня, м. Раст. Asclepias syriaca.
Маха́ння, -ня, с. Маханіе. Махання за биття не рахується.
Погребище, -ща, с. = погріб. В погребищі темному замкнули.
Почерез пред.
1) Черезъ. Пішов у тото місто почерез високу гору. Почерез плоти понадвисала червона калина.
2) В-продолженіе. Бабила почерез цілий рік.
2) Изъ-за. Мама Юди снила раз, що породе сина і почерез того сина маї умерти сам Исус Христос.
Тубільний, -а, -е. Туземный, мѣстный.