Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Згриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. згри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Сгрызать, сгрызть. Там його лисиці і згризуть на смерть. Рудч. Ск. 133. 2) Изгрызать, изгрызть.
Иней, -нею, м. Иней. Ком. II. 25. Будуть твої карі очі инеєм уростати. Чуб. V. 603.
Лимарі́вна, -ни, ж. Дочь шорника. Ой хто купить цебер меду ще й вина, того буде лимарівна молода. Лис. І.
Перемахнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Быстро перейти, перебѣжать, переправиться. Духом перемахнув через річку. 2) Быстро сдѣлать что-либо.
Поприймати, -ма́ю, -єш, гл. Принять (во множествѣ). Хліб лежить, — от я зараз поприймаю. Грин. II. 171. Ой ти тихий Дунаю, моїх діток поприймай. Н. п.
Розсадина, -ни, ж. Стебель разсады. Ном. № 261.
Спідничина, -ни, ж. Юбченка. Спідничина не зіходить. Грин. III. 268.
Стукнутися, -нуся, -нешся, гл. Удариться. Осідала підо мною земля, аж поки не стукнувся об пекельні ворота. Стор. МПр. 42.
Хоми мн. Родъ печенья изъ отвареннаго растертаго гороха съ растертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Маркев. 164. Чуб. VII. 441.
Шкапка, -ки, ж. Ум. отъ шкапа.