Бояронько, боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега.
Замлі́лий, -а, -е. Вялый, ослабѣвшій, изнуренный. Вони були худі, замлілі. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з ручок її замлілих. Замлілі, пригнічені душі.
Мото́рний, -а, -е. Проворный, бойкій, живой, ловкій. Хоч чорна, да моторна, а біла дуже ніжна. 3 того ледачого парубка та став такий моторний та гарний козак, що не здумать, ні сказать. Моторнії сини й онуки! читайте байку для науки. Ум. моторненький.
Ободняк, -ка́, м. Человѣкъ, дѣлающій ободья. Радом.
Плазівка, -ки, ж. Палочка употребляемая при игрѣ въ плаза.
Притоптувати, -тую, -єш, сов. в. притоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Притаптывать, притоптать. Барвінок хрещатий притоптаний коло тину засихає-в'яне. Поховала, загребала, ще й ногою притоптала. 2) Придавливать, придавить, нажимать, надавливать, надавить. Чоловікам на лопату Бог сили наклав та ще й притоптав, а жінкам на вила та й то струсив. Притоптувать тим ножем огник і примовлять тричі.
Розцінити, -ню́, -ниш, гл. = розцінувати. Розцінили всякий ступінь землі.
Скрутень, скрутінь, -тня, м. Пучекъ, скрученный пучекъ. Посеред ліса лежить скрутень заліза — хто найде, обмине (змѣя). Скрутінь бакуну.
Уговтувати, -тую, -єш, сов. в. уго́втати, -таю, -єш, гл. Уговаривать, уговорить. Уговтає так дівчину, що й принесе вона льоду.