Гуса́рь, -ря, м. = Гусар 2. Після сіх другі стругали гусаря.
Дури́на, -ни, ж. Придурь. Чи він трохи бува не з дуриною? дури́ну стро́їти = дурнину строїти.
Зажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зажа́ти, -жну́, -не́ш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать начало жатвы, начинать, начать жать. Родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ. Ми, старії, тілько поїдемо поле зажати — молодіж заохотити. Станем удвох, по постаті прійдемо, нажнем удвох снопок, поблагословимо своїх робітників, та й додому з снопом первачком. 2) Зарабатывать, заработать жатвой. Я зажала торік штирі карбованці. Зажнемо якого снопа. 8) При жатвѣ захватывать, захватить часть чужой нивы. Рядом жала удова, та все в його десятину і зажина.
Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була.
Міща́нство, -ва, с. Мѣщанство, мѣщане.
Перепороти, -рю, -реш, гл. Распороть на двое.
Посиротіти, -тіємо, -єте, гл. Осиротѣть (о многихъ). Я молода завдовіла, діти мої посиротіли. Завсіда ми з худобою були, а тепер оце посиротіли.
Сватній, -я, -є. = сватів. Ми свого хліба пожалуєм, а будемо животи оставляти на сватній.
Хурманувати, -ную, -єш, гл. Заниматься извозомъ. Іван хурманує.
Щеплення, -ня, с. Прививка.
