Авря́к, -ка́, м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути.
Друшля́к, -ка́, м. 1) Родъ металлическаго или глинянаго ситца, сосудъ съ дырочками въ днѣ, чрезъ который сцѣживаютъ воду съ варениковъ, лапши, макаронъ и т. п. 2) Родъ шубки-безрукавки или длиннаго суконнаго жилета.
Здої́ти Cм. здоювати.
Країна, -ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Нема в світі, як своя країна! рідна країна. Родина, отечество. Ум. краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку.
Перекупень, -пня, м. Мелкій торговецъ; перекупщикъ.
Пирій, -рію́, м. Раст. = перій.
Поїзжати, -жаю, -єш, гл. Ѣздить, разъѣзжать. Дев'ятеро коней водить, на десятім поїзжає. Наш папочок молоденький на конику поїзжає, до двору женчиків займає.
Ростелесувати, -су́ю, -єш, гл. Разорвать на части (животное).
Скотити, -ся. Cм. скочувати, -ся.
Ступір, -ра, м.
1) Толкачъ вмѣстѣ съ рычагомъ въ домашней толчеѣ для толченія проса.
2) = ступа 1. Носиться, як баба з ступіром.