Брести, -бреду, -деш, гл.
1) Переходить въ б родъ. Брести тобі дві річеньки, а третій Дунай. Ой коли ж ти мене любиш, бреди через воду. Царівна пішла якось на річку купатись, та брівши у воду й не перехрестилась.
2) Брести, медленно идти. Чужі жінки з базару йдуть, моєі немає. А ось перегодом, бреде огородом.
Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ.
Жіно́щина, -ни, ж. соб. = жінота. А государиня, — сказано жінощина, — вона йому те і простила.
Леш сз. Но, только. Втонув, втонув козаченько, леш хусточка плавле.
Лиша́ти, -шаю, -єш, сов. в. лиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Не ті люде тут живуть, яких він лишав, ідучи до брата. І вдома мене не лишай, і в поле не бери. Все бери, а мене лиши. Ти мене можеш лишити, а я тебе не лишу ніколи. Бійтеся Бога, хазяїне, що ви робите? Лишіть хазяйку живою!
Приходитися, -диться, сов. в. прийти́ся, -деться, гл. безл.
1) Приходиться, прійтись. Десь прийдеться тут пропасти. Не приходиться москаля дядьком звати.
2) Случаться, случиться прійтись. Не приходилось бачити.
3) Доставаться, достаться. У кого мало жита, нехай не розсіває, бо воно і так гірко приходиться.
4) до чого приходитись. Къ чему идти. Він знав, до чого се приходиться, здрігнув увесь.
Ременарь, -ря, м. Шорникъ.
Рямя, мя, с. Рубище. Світиться у вас крізь рямє тіло. Не одежа на ній, а старече рямя.
Спротивитися, -влюся, -вишся, гл. Опротивѣть, сдѣлаться противнымъ. Ти хочеш спротивитись самому Богу.
Шпундрі, -рів, м. мн. = шпундра. Був борщ до шпундрів з буряками.
