Голос, -су, м. 1) Голосъ. Козацьким голосом гукає. Почула Леся Кирила Тура голос. на такий голос. Такимъ голосомъ. Питає його на такий саме голос, як у дочки. У голос. Громко. Ой прийшли до Дунаю та у голос гукнули. Плаче-плаче, а далі й заридає у голос. Іван у голос тужить. у голос ударились. Заплакали громко. Иногда въ томъ же значеніи совсѣмъ безъ глагола. Батько і мати бачуть лихо, та в голос. Справді робиться страшно. Деякі вже й у голос. не своїм голосом. Громко, испуганно, неестественно. Кричить не своїм голосом. у свиний голос. Несвоевременно; чаще всего: очень поздно. подати голос. Отозваться. Марина перша було подає голос. в один голос. Одинаково. Чи можна ж, щоб стільки людей брехало та все в один голос? на голос. Громко. Брат читає коло стола на голос. Ум. голосок, голосочок, голосонько. Кого я люблю — по голосоньку пізнаю.
Застриба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Запрыгать.
Зателе́патися, -паюся, -єшся, гл. = заталапатися. Так зателепався, як жид.
Накупо́вувати, -вую, -єш, гл. = накупати.
Отак нар. = Оттак. Отак по козацьки: нема хліба, їсти пляцки.
Салабай, -бая, м.? Цюцю, дурний салабай.
Туговка, -ки, ж. Раст. Achyrophorus maculatus Scop.
Услуга, -ги, ж. Услуженіе, прислуживаніе. Взяли мене на вслугу до молодої палії.
Хохуля, -лі, ж. Выхухоль, Myogale moschata.
Чарівочка, -ки, ж. Ум. отъ чарівна.
