Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баранчик, -ка, м. 1) Ум. отъ баран. Пасуться три баранчики. Рудч. Ск. І. 8. 2) Бекасъ. Полт. 3) Хвостикъ арбуза. Узяв кавуна, держачи його за баранчика. Ком. І. 33. 4) Одно изъ колесъ въ плугѣ безъ обода. 5) При игрѣ въ ланки: каждый изъ стоящихъ на крайнихъ ямкахъ двухъ мальчиковъ, катающихъ мячъ. Ив. 34. 6) Часть уздечки. Cм. гнузда. 7) мн. баранчики. Раст. первоцвѣтъ, Primula officinalis. Ум. баранчичок.
Дзюрко́м нар. Струей. Уман. у. Вода біжить дзюрком.
Заквітча́ти, -ся. Cм. закві́тчувати, -ся.  
Згодува́ння, -ня, с. Вскормленіе. К. (Желех).
Китаєчка, -ки, ж. Ум. отъ китайка.
Кропець, -пцю, м. = кріп 1. Вх. Лем. 428.
Полочок, -чку, м. Ум. отъ піл.
Рубіж, -жа, м. см. рубеж.
Трай, траю, м. Судьба, успѣхъ, удача, счастіе. Аби їм Бог дав хліба і соли, трай добрий і вік довгий. ЗЮЗО. II. 484.
Уподобати, -баю, -єш, гл. Полюбить. Як закине оком, то так і вподоба її. Котл. він се вподобав; він його вподо́бав. Ему это понравилось, ему онъ понравился. я його вподо́бав. Онъ мнѣ понравился.