Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

черепашка

Черепашка, -ки, ж. Раковина. Ромен. у. Вх. Пч. II. 28. Світилось чисте пісчане дно з білими черепашками. Левиц. І. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕПАШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕПАШКА"
Голомовзик, -ка, м. = голомозько. О. 1861. X. 56.
Запропада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запропа́сти, -паду́, -де́ш, гл. Совершенно пропадать, пропасть. Бодай тії гуси марно запропали. Чуб. V. 258.
Колюватина, -ни, ж. Щель. Є колюватини у стіні. Волч. у.
Коминотрус, -са, м. Трубочистъ. Полтавск. г.
Ле́гма́ нар. Лігма.
Піл, по́лу, м. Родъ наръ, помѣщающихся въ украинской хатѣ вдоль задней стѣны на всемъ пространствѣ между печью и боковой стѣной. Сим. 2. Чуб. VII. 382, 386. Ум. Полик. Пирят. у. Полочок. У світлиці да на полочку ой шиє, шиє молода дівчина чорним шовком сорочку. Чуб. V. б.
Повідкушувати, -шую, -єш, гл. Откусить (во множествѣ).
Стремінце, -ця, с. 1) Ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина; по минованіи надобности концы разнимаются и стремінце снимается съ формы. Шух. I. 281, 283.
Турський, -а, -е. Турецкій. Коником грає, військо збірає, турського царя все визирає. АД. І. 24.
Штанатий, -а, -е. О курахъ: мохноногій, съ оперенными ногами. Кури штанаті. Драг. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРЕПАШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.