Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне.
Зара́ння II, нар. = Зарані. Іде милий додому зарання. Ото, Рябко, шануйся, добра своїх панів як ока стережи, зарання спать не квапсь, в солому не біжи. Старі зарання повмірали.
Зду́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. 2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. 3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді.
Знайомий, -а, -е. Знакомый. А пані перелякалася: то за тим знайомим гале, то за другим. Сей звичай був не тільки між товариством і знайомими, а й між чужими.
Позгортатися, -таємося, -єтеся, гл. Свернуться (во множествѣ).
Позлягати, -гаємо, -єте, гл. = полягати. Спать позлегаютъ.
Порозчиняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и розчинити, но во множествѣ.
Поросплющувати, -щуємо, -єте, гл. — очі. Раскрыть глаза (о многихъ).
Роздумати, -ся. Cм. роздумувати, -ся.
Шматка, -ки, ж. = шмата. Обвинути сирівцевою шматкою.