Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

частина

Частина, -ни, ж. Часть. Марія добру частину вибрала. Єв. Л. X. 42. Частина її серця. Левиц. І. 37. Ум. частинка, частиночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАСТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАСТИНА"
Добува́ння, -ня, с. 1) Добываніе, пріобрѣтеніе. Піти на добування. Чорном. 2) Доживаніе, дожитіе до срока.
Заступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. заступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закрывать, закрыть, становиться между. Рада б зірка зійти, чорна хмара заступає. Мет. 81. То не чорнії хмари ясне сонце заступали. Макс. (1849), 80. Рад би я вітати та й привід дати своєму дитяточку, — сира земелька заступила тенька, прилягла мі ручку. О. 1862. IV. 40. Люде б сонце заступили, як би мали силу. Шевч. 80. Так мені світ і заступило. 2) Занимать, занять, преграждать, преградить (дорогу). Де не візьметься вогонь, — увесь шлях заступив. Рудч. Ск. II. 75. Йому калина дорогу заступила. О. 1862. IV. 27. А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. Чуб. V. 248. 3) Заходить, зайти за что. Як хто їде, або йде було мимо, то він заступить за, коморю, чи за двері, щоб не здоровкатись. Г. Барв. 160. Шкода від нас за мури заступати, на козаків гармати риштувати. К. ЦН. 174. 4) Начинаться, начаться (о днѣ и пр.). Заступало свято, настав багатий вечір. Мир. Пов. І. 136. 5) Вступать, вступить (въ должность). Тільки старостою заступив, а ти вже мене й старшиною робиш. Грин. II. 245. 6) Замѣнять, замѣнить, замѣщать, замѣстить. 7) Защищать, защитить. Мил. 196. Хто мене (без матері) буде тепер заступать? Мил. 201. Було б кому заступити дочку від силоміття. Г. Барв. 509. Заступи мене, Боже, при лихій годині! Заступи, Господи, заборони хрестінську худібку. Шух. І. 192.
Канянка, -ки, ж. Раст. повилика, Cuscuta. Хотинск. у.
Колодиця, -ці, ж. Ступица въ колесѣ. Вас. 147. Cм. колодка.
Лі́ска, -ки, ж. 1) Ум. отъ ліса. Усі двори лісками обгорожувані. Черном. Прилетіла зозуля і сіла на лісці. Грин. III. 588. 2) Ворота, сплетенныя какъ плетень. Отворяй, мати, ліску, ведемо ті невістку. Гол. IV. 332. 3) Рыболовная плетенка. Угор. 4) Орѣшникъ. Ліски в сьому лісі багато. Харьк. у. 5) Пруть, палка. Стоїть лісочка, на тій лісочці ні сучечка, ні болячечки. Ном. стр. 296. № 209. 6) Извѣстное пространство земли (на огородѣ, у землекоповъ и пр.). А як у вас грабарі землю гатили, — від ліски, чи ні? 7) Раст. Corylus avellana. Лв. 98. Ум. лісочка.
Обскубувати, -бую, -єш, гл. = обскубати.
Одужання, -ня, с. Выздоровленіе. Повернуло на одужання.
Угіден, угідний, -а, -е. Угодный, пріятный, удобный; хорошій. Зняв, як він мені не вгіден. Г. Барв. 204.
Цяцькуватися, -куюся, -єшся, гл. Няньчиться. Наробе лиха, та й цяцькуйся з ним. Н. Вол. у.
Щибелець, -льця, м. пт. Fringa. Вх. Пч. II. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАСТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.