Божечок, -чка, м. Крестикъ натѣльный.
Відкришитися, -шуся, -шишся, гл. Открошиться.
Гимн, -ну, м. Гимнъ. Дівчата трохи не голі? стоять перед Кипридою і в лад співають гимн.
Дзюбу́н, -на́, м. Клюющій.
Довбе́ха, -хи, довбе́шка, -ки, ж. 1) Колотушка. Пристань, пристань до вербунки, будеш їсти з маслом булки; будеш їсти, будеш пити, довбешкою воші бити. 2) Тупица, тупая голова.
Поздоровішати, -шаю, -єш, гл. = поздоровшати. Спасибі невістці, я за нею поздоровішала.
Покірливий, -а, -е. Смирный, кроткій. Покірлива дитина. Душі покірливі.
Трикут, -та, м. Треугольникъ. Ум. три́куток, три́куточок.
Фукати, -каю, -єш, гл. 1) Дуть (ртомъ). 2) Браниться, кричать. Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. — на ко́го. Бранить кого, кричать на кого. Іде наймит із пан щини, на воли фукає.
Цілування, -ня, с. Цѣлованіе, поцѣлуй, поцѣлуи. Ой чи знаєш, Ганно, моє горювання, що я ночі не доспав через цілування? Не словами, цілуванням любощі говорять. Щирим цілуванням теплі сльози сушить. Хата 14. Ум. цілуваннячко.
