Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барбун, -на, м. = барбуля. Вх. Пч. II. 20.
Гучжа́! меж. = Гуджа. Ном. № 4358.
Єнера́льський, -а, -е. Генеральскій. Желех.
Напусто́шити Cм. напустошувати.
Натішитися, -шуся, -шишся, гл. Натѣшиться, насладиться. Та нехай же я перше сама тобою натішусь, рибко, нехай на тебе надивлюся. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). От приходять до церкви та й не натішаться. Рудч. Ск. II. 197.
Скарати, -ра́ю, -єш, гл. Покарать, наказать. Скарай, мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чуб. V. 57. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ном. № 2293. Ой мати моя старая, нащо ти мене скарала? Мет. 263.
Скарбона, -ни, ж. = скарбівня 2. Кидали дари свої в скарбону заможні. Єв. Л. XXI. 1.
Спідтиха, спідти́шка, нар. Исподтишка. Спідтиха-тиха підкрадешся. Шевч. Спідтишка мішки рве. Ном. № 3038.
Чоботя, -тяти, с. Преимущ. во мн. ч.: чоботята. Сапожки. Самі Кирилята шиють чоботята. Мил. 39. Ва червоні чоботята побиваються дівчата. Щог. В. 94.
Шелюшковий, -а, -е. (шелюжковий?). шелюшко́ві уставки Родъ вышивки въ сорочкѣ. Kolb. І . 48.