Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відчистити, -щу, -стиш, гл. Отколотить. Одчистив добре пана. Мнж. 71.
Закуси́ти Cм. закушувати.
Мовча́к, -ка, м. Молчаливый, безотвѣтный человѣкъ. Н. Вол. у.
Наструнчити Cм. наструнчувати.
Нахаба, -би, ж. 1) Бѣда, напасть. От, відкіля ся нахаба на мене! 2) Нахальство.
Попідгризати, -за́ю, -єш, гл. Подъѣсть, подгрызть. Щось капусту попідгризало, — невже миші так укинулися, що й по городах єсть? Славяносерб. у.
Попірчити, -чу, -чиш, гл. Побить, трепку дать. Трохи мене півень не попірчив, уже був хвіст ростопірчив. МУЕ. I. 167.
Провинка, -ки, ж. Ум. отъ провина.
Скорбота, -ти, ж. Скорбь, печаль. Лукаш. 66. КС. 1882. Х. 184. Зруйнували Запорожжя та й забрали клейноти; наробили сіромахам превеликої скорботи. Н. п. О. 1862. VIII. Іскарай вас, милий Боже, великою да скорботою. Чуб. V. 549.
Трудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Трудиться, работать. Хто трудиться, той не журиться. Посл.