Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заві́са, -си, ж. 1) Завѣса, занавѣсъ. Левиц. Пов. 52. У церкві на-двоє роздерлась завіса. Чуб. III. 16. Над вікнами висіли з оксамиту та ще з чогось завіси. Стор. МПр. 74. 2) Тесемки, которыми связывается опушка мѣховой шапки (у галицк. мѣщанъ). Шапка на завісах. Гол. Од. 19. 3) Дверная петля. 4) Родъ жерди для развѣшиванія бѣлья. Вх. Зн. 18. 5) = завіс. Вх. Уг. 238.
Запрети́ти, -ся. Cм. запрещати, -ся.
Маршалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Занимать должность маршала.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ. Вх. Уг. 252.
Обходисвітка, -ки, ж. Обходящая мiръ — въ загадкѣ такъ называется вода. Біжить обходисвітка, з шумом круте кормилюда руки (млин.) ХС. III. 65.
Поквасніти, -ні́ю, -єш, гл. Скиснуть.
Радка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Ревнувати, -ну́ю, -єш, гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Чуб. V. 431. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю. МВ. ІІ. 151.
Розбакати, -каю, -єш, гл. Отговорить, отсовѣтовать. Так батько та мати її туди і не пустили: там ше, кажуть, тебе розбакають, то ти і не підеш заміж. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Судиція, -ції, ж. Судъ. Аж там пани сенатори судицію судять. АД. II. 84.