Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буркований, -а, -е. Вымощенный камнемъ, шоссированный. У Київі завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Канев. у. Дорога.... буркована. Чуб. II. 182. Гн. II. 196.
Гу́зно, -на, с. Задница. Ном. № 2995, 2617.
Ґузелець, -льця, м. = Ґалиця, Pelias berus. Вх. Лем. 408.
Дохо́джувати, -джую, -єш, гл. 1) Кончать, кончить хожденіе. 2) Донашивать. Доходювали свої сіртуки, то що, щоб по жнивах ( = по екзаменах у семинарії) надіти рясу й підрясник. Св. Л. 130.
Перезв'янка, -ки, ж. Участница перезви. Маркев. 147. Грин. III. 452. Перезв'янки-коханки, будьте ж ви веселенькі. Макс.
Посім'янин, -на, м. Членъ семьи. МВ. (О. 1862. III. 40).
Прорідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Солімка, -ки, ж. Ум. отъ солома.
Усюсінький, -а, -е. = усісінький. Желех.
Шльонск, -ку, м. Силезія.