Дереві́йний, -а, -е. Относящійся къ деревію.
Жидові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Ожидовливаться. Жидовіти нам.... ні, се не по нашій натурі.
Закида́тися, -даюся, -єшся, сов. в. закинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Забрасываться, заброситься. Закидається невід у воду. 2) Забрасываться, заброситься такъ, что потомъ не найдешь, затеряться. Десь закинулася шапка, — ніяк не знайду. 8) сов. в. закида́тися, -даюся, -єшся. Заброситься, забросаться. Все викидають та й викидають сюди, — аж поки закидався ввесь город.
Згрібші́й, -а, -е. О полотнѣ: болѣе толстое. Полотно грубше називався згрібне́, а тонше чесане.
Кахикати, -ка́ю, -єш с. в. кахикнути, -кну, -неш, гл. Кашлять, кашлянуть. Кахикав писарь, кахикав, покручував уси. Раз кахикнула, — трьох ляшків прикликнула; вдруге кахикну, — п'ятьох прикликну.
Мигдале́вий, -а, -е. Миндальный. Три мисочки зроблені взором горіха мигдалевого на одній віті.
Прошкодитися, -джуся, -дишся, гл. Провиниться. Прошкодиться в чім небудь, сором між людьми; або кари злякається, от і дасть дропака в Січ.
Роспозичати, -ча́ю, -єш, гл. = роспозичити. Роспозичав гроші то тому, то иншому.
Струсонути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. Громом Турещину струсонули.
Хвизина, -ни, ж. Лента. Ти бач, яка широка хвизина.