Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґазди́нити, -ню, -ниш, гл. Быть хозяйкой. Вх. Лем. 407.
Збі́ранка, -ки, ж. = збіранина і.
Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грин. III. 149. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була. О. 1861. VII. 119.
Ладівниця, -ці, ж. Патронташъ. У ладівниці ні однісінького набою. Мет. 444.
Поліг, -логу, м. 1) Низменное мѣсто у рѣки. 2) = покіс. Шух. І. 170.
Поприколювати, -люю, -єш, гл. Пришпилить (во множествѣ).
Порослива прил. О свиньѣ: плодовитая.
Сповідник, -ка, м. Исповѣдующій. Воно й сповідники оті у Київі грошей дуже багато мають, бо скільки людей висповіда. Канев. у.
Сьорб! межд., выражающее хлебокъ. Дай мені сироватки з хлібом.... Він сьорб, сьорб разів з пять, да й годі. Г. Барв. 98.
Тетя, -ті, ж. = тета. Галиц. Желех.