Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор.
Віконний, -а, -е. Оконный. Подивився козак Нечай в віконну кватирку.
Духови́на, -ни, ж. Незамерзающее мѣсто на прудѣ или на рѣкѣ.
На́ров, -ву, м. = норов.
Насушувати, -шую, -єш, сов. в. насуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Насушивать, насушить. Ми сухарів насушим.
Слобідський, -а, -е. Слободскій, сельскій.
Судитель, -ля, м. Судія. Не престань, старче, пильнувати, та ввикай Христа сповивати, судите ля своєго.
Учити, учу, учиш, гл. Учить. Пригоди учать згоди.
Хвать меж. Хвать. «На злодію шапка горить!» — А він собі хвать за голову.
Хлак, -ка, м. Флагъ. Приїздять у ті дикі степи, роблють три куріні і викидають три хлаки.