Воротарь, -ря, м.
1) Привратникъ. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька.
2) Родъ хороводной игры.
Гичина, -ни, ж. Одинъ стебелекъ гичі. Ум. гичинка.
Зави́дько, -ка, м. = завидник. Завидько з заздрости нудився.
Обаясник, -ка, м. Злой духъ, летающій къ женщинѣ по ночамъ, — часто это умершій мужъ, если жена о немъ сильно горюетъ. Cм. перелесник.
Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Повикопувати, -пую, -єш, гл. Выкопать (во множ.). Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі.
Повноспиний, -а, -е. Имѣющій ровную и широкую спину. Це віл повноспинний, — везтиме добре.
Прісно нар. Прѣсно. Хоч кисло, хоч прісно — усе вали умісто!
Химерно нар. Странно, смѣшно.
Ходун, -на, ходунай, -наю, м. = ходоман. Ходун, ходунай, весь мир годував: впав, пропав, ніхто й костей не поховав.