Висажувати, -жую, -єш, гл. = висаджувати.
Високодумний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.
Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть.
Грабельки́, -льо́к, ж. мн. 1) Ум. отъ граблі. А ке лиги, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. 3) Названіе одной изъ косточекъ въ скелетѣ летучей мыши (по народному вѣрованію).
Кукуліжка, -ки, ж. = кукули́чка. Сивая кукуліжка, що на лісі кує.
Міща́нка, -ки, ж. Мѣщанка. Ум. міщаночка. Ой ти знав, ни що брав міщаночку з міста.
Обвітріти, -рію, -єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.
Розгорити, -рю, -риш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ пополамъ. Десь би собі розгорне шматочок дерева.
Стоїти, -стою, -їш, гл. Стоить. Хиба ж наша мати вже й кози не стоїть. Твій, каже, челядинець великого стоїть.
Шкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати. Аж он Семен шкутильгає.