Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Істина, -ни, ж. 1) = і́ста. Я істину віддав, а проценту ще не віддавав. Камен. у. 2) Истина. Шевч. 602. О. 1862. І. 71. Пресвята Діва мовит: «О, істина, же воскрес». Гн. І. 117.
Кобзина, -ни, ж. = кобза. Узяв кобзину в руки та й зачав співати. Федьк. І. 4. Ой далеко чути козака Ворла, що іде з кобзиною. Гол. І. 272.
Ле́шко, -ка, об. ласк. Душенька. Я тебе, лешко, ждала, ждала, а ти й не прийшла.
Нагина́ння, -ня, с. Нагибаніе. Желех.
Начервонити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать краснымъ.
Поперестелятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = поперестилатися.
Сприса, -си, ж. Временная подпорка въ видѣ столбика, съ выемкой на концѣ, которой подпираютъ, при перестройкахъ, напр. потолокъ, если хотятъ поднять его выше. Гайсин. у.
Чвохнути, -ну, -неш, гл. Шлепнуться, ударить. Чуб. VII. 576.  
Шаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзать (капусту, траву, табакъ и пр.), шинковать, рубить, крошить. Дівчинонька кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує. Чуб. V. Вдірали січену капусту, шатковану і огірки. Котл. Ен. IV. 19. Народ пам'ятає, як шаткував своїх заклятих ворогів. Левиц. І.
Шляга, -ги, ж. Большой деревянный молоть, то же, что и довбня. Козел. у. Н. Вол. у.