Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витліти, -лію, -єш, гл. Истлѣвать, истлѣть.
Дра́ли, -лів, м. мн. Шутливо: заячьи ноги. Вх. Пч. II. 6.
Дрімли́вий, -а, -е. Наводящій сонъ. Мил. 37. Ой спи, дитя, без сповиття, поки мати з поля прийде та принесе три квіточки: одна буде дрімливая, друга буде сонливая, а третя щасливая. Макс. (1849), 95. Вітрець дрімливий якийсь паше. МВ. ІІ. 78.
Запі́чний, -а, -е. Находящійся за печью, лежащій на печи. Бийтеся, котки, в лапки до запічної бабки, щоб ся догадала да нам вечеряти дала. Рк. Макс.
Маціпу́ра, -ри, об. = мацапура. К. МБ. II. 123.
Одк.. Cм. отъ відкадити до відкушувати.
Розгоряти, -ряю, -єш, гл. = розоряти? Тільки дав мені Бог неймовірну дружину, що він пє да гуляє да все мене розгоряє. Чуб. V. 571.
Роскидатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскидатися, -даюся, -єшся, одн. в. роскинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Разбрасываться, разбросаться. Ні, тепер люде не дуже роскидаються з грішми. Лебед. у. 2) Раскидываться, раскинуться, сидѣть, лежать, раскинувъ ноги, руки. (Молодиця) лежала, роскидавшись, стогнала і плакала. Левиц. Пов. 221. Панночка на стільчику роскинулась, плаче. МВ. (О. 1862. III. 41).
Спуз, -зу м., спуза, зи, ж. = спудза. Угор. Шух. І. 190. Їк згориш, тогді стане спуза. Гн. II. 83.
Хаповитий, -а, -е. Вороватый, нечистый на руку. У нас люде хаповиті. Волч. у.