Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чаїник

Чаїник, -ка, м. Въ сказкѣ: птенецъ пигалицы. Двадцять качиних дітей, а одно чаїне. От чаїник і каже.... Чуб. II. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАЇНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАЇНИК"
Вилічити, -ся. Cм. вилічувати, -ся.
Затріща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Затрещать. І затріщить намет небесний громом. K. Іов. 81. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21.
Навитребе́нькуватися, -куюся, -єшся, гл. Наприхотничаться, накапризничаться.
Найпа́че нар. Наиболѣе, особенно, въ особенности. У нас сей год ярина хороша, а найпаче просо. Черк. у. Сим. 227.
Наперемі́нку нар. Поперемінно. Наперемінну: то дощ, то виясниться. Ном. № 568.
Облизати, -ся. Cм. облизувати, -ся.
Окселентувати, -ту́ю, -єш, гл. Вторить. Туди ж за дяком і піддячим окселентує. Кв.
Провидіти, -джу, -диш, гл. Прозрѣть. ЕЗ. V. 201. Ту є на долині така керниці.... що й аби темний у ні умивсі, то би провидів. Гн. II. 203.
Ратюга, -ги, ж. Ув. отъ ратище. О. 1862. VI. 76.
Толба, -би, ж. Кожух до то́лби. Тулупъ съ едва замѣтнымъ перехватомъ, въ талію, но безъ складокъ. КС. 1893. V. 279.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАЇНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.