Викрутаси, -сів, м.
1) Извороты, трудныя «па» (въ танцахъ). Виробляв такі викрутаси, що ніхто б і не подумав, що сього козака бито недавно киями.
2) Увертки.
Грудкува́тий, -а, -е = Грудуватий. Грудкувата дорога.
Жму́ття, -тя, с. соб. отъ жмут. Округ мене багато в'ялих квіточок жмуттям лежить.
Збавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. вба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Лишать, лишить. Нехай тебе, чужий батько, синочку, не лає, щастя твого козацького навік не збавляє. — ві́ку, життя́. Лишить жизни, погубить. Чому мені злої долі, чом віку не збавиш? Ой чи вдариш, чи не вдариш, тілько мені життя збавиш. 2) Губить, погубить. Ой лежить же п'яний сотник Харко та тепер його збавляйте. Нехай буду один погибати, козацького війська не збавляти. 3) Портить, испортить, искалѣчить; подорвать. Збавив же ти кобилу сиву. Боюсь... щоб ти мене не зрадила, моєї русої кісочки не збавила. Нащо ти нам чорта ізбавив? Щоб зараз його вилічив! Силу втратила, здоров'я збавила. 4) Истрачивать, истратить попусту. Матінка кричить, а батенько ще гірше: «щоби-сь не ходив до дівчини більше. Нащо ж тобі, синку, ніченьки збавляти? Коли її любиш, то позволяю ті взяти». 5) Избавлять, избавить. Не чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого.
Калія, -лії, ж. Индиго, синяя краска. Синій як калія. Так було б'є, що під очима як калія синє.
Капкан, -ну, м. Канканъ. Капкан її (лисицю) за хвіст.
2) Ум. капкане́ць.
Одаль нар. Вдали, поодаль.
Підсмалити Cм. підсмалювати.
Постояльний, -а, -е. Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. Почнемо держати свій постояльний.
Уволоктися Cм. уволікатися.