Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузувірка, -ки, ж. = безувірка. У, як би я піймала отту бузувірку, я б їй голову одтяла, щоб не кидала матері. Кв.
Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Шевч. 193. Вінцем благим вінчаєм літо. К. Псал. 145. Кінець діло вінчає. Ном. № 10005.
Гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Гол. І. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. І. 258.
Гуна́, -ни́, ж. = Луна 2. Харьк.
Зако́пчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закопти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Закапчиваться, закоптиться. Від диму закоптишся. Ном. № 5994.
Мішани́на, -ни, ж. 1) Смѣсь. 2) Сумятица, замѣшательство. Кинулись шукати його по табору, да не так то його й знайти у такій мішанині. К. ЧР. 308.
Пенарство, -ва, с. Домашній скотъ, вообще домашнее имущество. Нема у мене, щоб хто доглянув і тамтого пенарства. Ольгоп. у. Як перевозився, то привіз дванадцять возів пенарства. Ананьев. у.
Повештатися, -таюся, -єшся, гл. Пошататься, послоняться. Повештався я тутечки чимало на своєму віку. Стор. II. 130.
Поратунок, -нку, м. Спасеніе, помощь. Пише цісар до москалі: «Йди на поратунок!». ЕЗ. V. 25. Аби вам Пречиста Діва стала до помочі, до поратунку у потребах ваших. ЕЗ. V. 107.  
Ростанути Cм. роставати.