Вертіж, -жа, м. Мѣсто сверленія.
Вулишний, -а, -е. Уличный.
Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Через греблю повалили, гукають, співають. Як гукають, так і одгукуються. До могили припала, матусеньки гукала. Гукає на його. 2) Толкать. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься.
Минути́на, -ни, ж. = минута. За одну минутину зладив кочержильно.
Підгожати, -жа́ю, -єш, сов. в. підгоди́ти, -жу, -диш, гл. Подряжать, подрядить. Жиди підгожають жито возити до Київа.
Прихідько, -ка, м. Пришлецъ. Що ж се таке, що все платимо ми та ми, а прихідьки як? Хиба вони дурно житимуть на нашій землі.
Родачка, -ки, ж. Родственница.
Товстіти, -тію, -єш, гл. Толстѣть.
Чмель, -лю, м. Раст. Helichrysum arenarium Dc.
Чорногрудка, -ки, ж. Ruticilla tithys.