Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цюк

Цюк меж., выражающее легкій ударъ топора. Чуб. І. 215. Грин. І. 220. Почав рубать: цюк раз, цюк удруге. Стор. II. 70. Заміривсь сокирою та цюк по тому ціпку. Грин. II. 184. а ні цюк. Ни капли; ни крошки, нисколько. Горілки в барилі а ні цюк. Не робить діла а ні цюк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЮК"
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні. Сим. 206.
Овсім нар. = овсі. Борщ не кислий овсім. Уман. у.
Повезти, -зу́, -зе́ш, гл. Повезти. Уже була вмерла, повезли ховати. Чуб. V. 12.
Поводирь, -ря́, м. = поводатарь. Ном. № 4656.
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля. Угор.
Приймати, -ма́ю, -єш, сов. в. прийняти, приня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Принимать, принять. Він прийма до свого гурту, тілки не всякого, а з проби. Стор. МПр. 113. Приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Мет. 241. Свої не прийняли його. Єв. І. І. 11. Їв би очима, та душа не приймає. Чуб. І. 212. 2) Принимать, принять за что, счесть за что. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108. 3) Получать, получить, брать, взять. Королевські листи до рук добре приймати. АД. II. 4. На коня сідав, опрощення приймав. Макс. Чотирі карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! ну, — нема часу балакати, — приймай гроші. Камен. у. приняти слово. Заговорить. Приняв ізнов слово божий чоловік. К. ЧР. 29. 4) Браться, взяться. За замок руками не приймали. АД. І. 214. 5) Терпѣть, вытерпѣть. Лиха душа прийма довіку муку. К. Іов. 33. Наругу од дітей приймати. Г. Барв. 369. 6)ланцюгами. Сковывать, сковать цѣпями. Ланцюгами втроє себе приняв. АД. І. 213.
Проколихати, -шу́, -шеш, гл. Покачать. Повішу ще тії рукава — хай вітер проколише. Чуб. V. 606.
Проріст, -росту, м. Всходы.
Увірнути, -ну́, -не́ш, гл. Потонуть. Сікуть, рубають самбір деревце, сікуть, рубають, на Дунай пускають: чи впірне, увірне самбір деревце? Чи пійме, чи возьме староста сваненьку? Гол. IV. 233.
Умова, -ви, ж. Уговоръ, условіе, договоръ. Ном. № 14062. Носила зробить умову, як завтра гм ставать у бой. Котл. Ен. VI. 67. Чи забув, яка між нами з тобою умова? Г. Арт. (О. 1861. III. 104). Ум. умовонька. Бодай же ти не вернувся, що умовоньку забувся: щоб їхати мимо милу, та ц заїхать на годину. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.