Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безрогий, -а, -е. Безрогій. Рудч. Чп. 255. Мали тато дві кози, та обидві безрогі. Чуб. V. 1156.
Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Збрата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Сдружиться.
Кално нар. = кально. І снігу нема і води, і в полі не кално, а сухісінько всюди. Кв. II. 38.
Попоня, -ні, ж. = дерга. Добре, ненько, у попоні ходити до річки, не змерзнеш так як у спідниці. Волч. у.
Поприкидати 2, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и прики́нути, но во множествѣ.
Поросна прил. О свиньѣ: поросная. Льоха поросна. Вх. Пч. II. 7.
Послати II. Cм. постилати.
Тілечко I нар. Ум. отъ тілько.
Утискатися, -каюся, -єшся, сов. в. утиснутися, -нуся, -нешся, гл. Втискиваться, втиснуться, втереться. Нащо ти мене дурила, дідько б утисся твоєму батькові. О. 1862. II. 37.