Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відімчати, -чу, -чиш, гл. Быстро отвезти или отнести. Ой ти, коте сірий, та вимети сіни, а та, кішко, не ворчи, піди сміття одімчи. Мил. 43. Одімчить було.
Гиртан, -на, м. Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Лем. 426.
Дужечка, -ки, ж. Ум. отъ дужка.
Змерзлий, -а, -е. Смерзшій.
Посмалити, -лю́, -лиш, гл. Опалить, обжечь. Дев'ятнадцять самих баранячих голів до захолоду сама посмалила. Г. Барв. 425. Та одна діброва не горіла, соловейкові крильця посмалила. Чуб. V. 1057.
Прикладка, -ки, ж. Насмѣшка, насмѣшливое прозвище, каламбуръ, острота. Жартовливий, на вигадки, на прикладки поперед усіх, тілько його й чутно, од його ввесь регіт где. Кв. На вигадки та на прикладки, то й пари йому нема. О. 1861. VIII. 19. Ой скажу всім, щоб про тебе веснянки співали, щоб прізвища та прикладки тобі прикладали. Чуб. III. 179.
Свистовач, -ча, м. = свистун 3. Вх. Зн. 62.
Тре нар. Сокращ. треба. Тре тим рогом чесатися, котрим можна дістатися. Шейк.
Ходжай, -джая, м. Ходокъ. З його ходжай не дуже добрий. Борз. у.
Чіплятися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Цѣпляться. Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце. Ном. № 2164. 2) Привязываться, приставать.