Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

циконіти

Циконіти, -ню, -ниш, гл. Дрожать отъ холода. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИКОНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИКОНІТИ"
Вапельник, -ка, м. Приготовляющій известь. Cм. вапняр.
Волічковий, -а, -е. Гарусный. Хотин. у.
Грабу́нок, -нку, м. Грабежъ. Стор. II. 185.
Заме́рлий, -а, -е. 1) Замершій. 2) Находящійся въ летаргическомъ снѣ.
Неклан, -на, м. Сказочный эпитетъ борова: кабан-некла́н. Рудч. Ск. II. 2. Испорченное вмѣсто іклан, т. е. имѣющій большіе ікла (клыки).
Непроха, -хи, об. Не просящій. Ном. № 1357.
Оплітка, -ки, ж. Растеніе Convolvulus arvensis. Вх. Лем. 444.
Ряндярь, -ря, м. Ветошникъ. Угор.
Упричерть нар. = уприщерть. Насипай упричерть. Волч. у.
Хоп! меж. Хвать! Хоп-лоп — нема дежі! Чуб. II. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦИКОНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.