Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвіріньчук

Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРІНЬЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРІНЬЧУК"
Випаровувати, -вую, -єш, гл. Испаряться. Вода у болоті раз-у-раз випаровує. Дещо.
Гружля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Втаптывать, вдавливать. Ходя воли по озимені та й гружляють, бо земля мокра. Камен. у.
Дідуга́, -ги́, дідуга́н, -на, м. Ув. отъ дід. Ой ти — старий дідуга, ізігнувся як дуга. Н. п. Старий уже був дуже дідуган той Грива. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201). Зустрічає по дорозі діда. Такий сивий дідуган, а борода зовсім біла аж до пояса. Рудч. Ск. II. 79.
Кабанятина, -ни, ж. Мясо кабанье. Розговілись і стали ласувать кабанятиною. Грин. І. 105.
Мурува́ння, -ня, с. 1) Постройка каменной стѣны, каменнаго зданія. 2) Каменная постройка.
Найгра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Поиграть. Рудч. Ск. І. 76.
Прибічи гл. = прибігти. Вх. Уг. 263.
Призапасити, -пашу, -сиш, гл. Запасти. Він собі жінку призапасив тільки про впокійніщі часи. К. ЦН. 225.
Струна, -ни, ж. 1) Струна. Що скрипочка з васильочок, а струни із рути. Мет. 20. 2) Cм. лун 3. Ум. струнка, струночка. Іде вона як струночка. О. 1861. IV. 32.
Цокотання, -ня, с. 1) Стучаніе (зубами, чѣмъ либо металлическимъ). 2) Стрекотаніе. 3) Разговоръ, говоръ быстрый и высокими нотами. Цокотання веселої дівчини. Мир. ХРВ. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІРІНЬЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.