Близці, -ців, м. мн. То же, что и близнята, дѣти-двойни; также два горшка вмѣстѣ. (Cм. близня 3).
Волосне, -ного, с. Подать, назначенная на расходы волостнаго управленія.
Жа́ти I, жну, жнеш, гл. Жать. Пора, мати, жито жати, — колос похилився. Жало два женці. жа́ти на оди́н сніп. Жить въ согласіи. Забудь свою кривду і сим робом нахилиш свою сем'ю до одного діла, до одних думок і будете всі жати на один сніп.
Запе́внити Cм. запевняти.
Зоріти, -рію, -єш, гл. Свѣтиться, свѣтить, сіять. Місяць світить, зоря зоріє. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Cм. зоряти.
Підбігати, -га́ю, -єш, сов. в. підбігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Подбѣгать, подбѣжать. Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає. Побачили молодиці Кобзу, зараз підбігли до його і зупинили коня.
2) Только сов. в. Быть въ состояніи бѣжать. Отам... пасеться полова кобила, вона ніяк не підбіжить, отту і ззіж. Медвідь каже: я не підбіжу, як доведеться утікати.
3) Течь, подтечь. Під тебе (вербу) водиця підбігає, з під тебе коріння вимиває.
4) її підбіг ви́хор = її підвіяв вихор. Cм. підвівати.
Помісяшно нар. Помѣсячно.
Пояснити Cм. поясняти.
Розвісити, -шу, -сиш, гл.
1) = розвішати.
2) — вуха. Довѣрчиво слушать. Той бреше, а він уже й вуха розвісив.
3) Снять повѣшенное. Їк він си завісив, то ніхто не знав, де він си дів та й ніхто го (Юду) не відвісив, не розвісив.
Стожарня, -ні, ж. = стожалля. Отам усе стожарні були, — панське сіно стояло.
