Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвінтар

Цвінтар, -ра, м. = цвинтарь. Сорочка цвінтаром смердить, а ще б танцювалось. Ном. № 12480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІНТАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІНТАР"
Бедрак, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 390.
Гат, -ту, м. гата, -ти, ж. = гатка. Та вже ж тая криниченька гатом загачена. Рудч. Чп. 194. А вже ж тая криниченька гатою загачена. Чуб. V. 251.
Затя́мити, -млю, -миш, гл. Запомнить.
Мерзе́нитися, -нюся, -нишся, гл. Мараться, пакоститься. Чи мені треба мерзенитися? Нащо мені сей клопіт? Н. Вол. у.
Навря́д нар. Едва-ли, врядъ-ли. Навряд, чи є в Кузьми гроші. Ном. № 5617.
Підзамчанин, -на, м. Житель мѣстности передъ замкомъ. Не встоять замкові і підзамчане. К. ПС. 102.
Пообставляти, -ля́ю, -єш, гл. Обставить (во множествѣ).
Порозшнуровувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розшнурувати, но во множествѣ.
Сажотрус, -са, м. Трубочисть. Конст. у.
Шкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шипѣть и трещать на огнѣ. Тут кость і плоть, і жир шкварчали. Котл. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 103). Говоритъ также о сильномъ морозѣ. Мороз на дворі такий, що аж шкварчить. Рудч. Ск. II. 8. Cм. скварчати. Также объ особенно усердной работѣ. Ззіли по шматку хліба, та вп'ять до кіс, — аж шкварчить під косами. Драг. 244.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІНТАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.