Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). . 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога.
Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Зачмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Начать ласкаться? Зачмутувала кумася коло свого Івася.
Зчудуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Підпанок, -нка, м. Служащій у барина, въ экономіи. Не так пани, як підпанки. Панам, підпанкам і слугам давали в пеклі добру хльору.
Піснякати, -каю, -єш, гл. = пісникати. Я п'ятницю перед великоднем піснякала.
П'ятерик, -ка, м. 1) Пять штукъ (воловъ). 2) Свѣчи, которыхъ на фунтъ идетъ пять. 3) Мѣра жидкости (водки): полведра. 4) Шлея съ пятью полосами (продольными и поперечными). 5) Глиняный горшокъ, имѣющій въ діаметрѣ 3 1/4 вершка.
Розношувати, -шую, -єш, гл. = розносити. Спитай чорного ворона, що його кість розношує.
Роскрасити, -шу, -сиш, гл. Украсить. Тільки його раскрасила, що сивая шапка.
Ходенько, -ка, м. Ум. отъ хід.
