Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуторець

Хуторець, -рця, м. Ум. отъ хутір.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЕЦЬ"
Дерню́ка, -ки, ж. = Дернина. Н. Вол. у.
Знеохочувати, -чую, -єш, сов. в. знеохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Обезкураживать, обезкуражить, лишить охоты, желанія. Желех.
Перебендювати, -дюю, -єш, гл. 1) Капризничать, привередничать. Не перебендюй бо так довго, Солопію! Г. Арт. (О. 1861. III. 94). 2) Болтать.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Пороховий, -а, -е. Пороховой.
Примножувати, -жую, -єш, гл. = примножати.
Сіроман, -на, м. = сіроманець. Вовки-сіромани нахождали. АД. І. 123.
Спуск, -ку, м. Случка животныхъ. О. 1862. V. Кух. 32.
Усилятися I, -ляюся, -єшся, сов. в. усилитися, -люся, -лишся, гл. Вдѣваться въ иглу (о ниткѣ).
Шіснадцятка, -ки, ж. Счетная единица (копа), продающихся на базарѣ оконъ — въ 16-ть штукъ. Вас. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТОРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.