Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуторець

Хуторець, -рця, м. Ум. отъ хутір.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЕЦЬ"
Бігнути, -ну, -неш, гл. = бігти. Драг. 267. Бігнуть, пливуть човенцями. АД. І. 246.
Відхибнути, -ну, -неш, гл. Отклониться. Ном. ІІІ.
Инслиза, -зи, ж. = інклюз. Чуб. ІІІ. 23.
Кручечок, -чка, м. Ум. отъ кручок.
Лабзюкуватися, -куюся, -єшся, гл. Заискивать, стараться войти въ милость.
Напрацюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Натрудиться, наработаться. Напрацювавсь добре, поки постягав каміння докупи.
Пообвинувачувати, -чую, -єш, гл. Обвинить (многихъ).
Поріст, -росту, м. Ростокъ.
Уболівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уболіти, -лію, -єш, гл. Скорбѣть, сожалѣть. І серцем батьківським над людьми вболівав. К. Дз. 173.  
Укурити, -ся. Cм. укурювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТОРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.