Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

худібчина

Худібчина, -ни, ж. = худібка. К. ЧР. 139. Г. Барв. 197. Сим. 203. Заробля, щоб таки збити хоч яку небудь худібчину. Чуб. II. 499. Занапастив худібчину через свою дівчину. Чуб. V. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУДІБЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУДІБЧИНА"
Красотка, -ки, ж. Красавица (о дѣвушкѣ, ребенкѣ). Моя ти красот ко! Вх. Уг. 247.
Лай II, ля́ю, м. = лая. Вх. Зн.
Нарва́ти, -ся. Cм. наривати, -ся.
Ніт нар. = hі 1. Галиц. Там люде добрі, де мене ніт. Гол. III. 84.
Повставати I, -таємо́, -єте́, гл. Встать (во множествѣ). Старі діди стояли повстававши. К. Іов. 61. Ото гарненько повстававши, помолились до церкви Богу. Кв. Вранці Бог, св. Петро і св. Миколай повставали. Драг. 111. 2) Высадиться. На землю з човнів повстававши, спитавсь, чи є що їсти їм. Котл. Ен.
Почорніти, -ні́ю, -єш, гл. Почернѣть. Червона калино, чого почорніла? Мет. 93.
Пухкати, -каю, -єш, гл. Пыхтѣть. Ходе піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає.
Скотарити, -рю, -риш, гл. 1) Быть скотникомъ, пастухомъ рогатаго скота. Вх. Зн. 7. 2) Заниматься скотоводствомъ.
Ткачування, -ня, с. Ремесло ткача.
Черен, -на, м. 1) = леміш. О. 1861. XI. Св. 51. 2) Черенокъ (ножа). Шух. І. 274, 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУДІБЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.