Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блимати, -маю, -єш, гл. 1) Слабо, тускло свѣтить, мерцать, то вспыхивать, то потухать. Каганець блимав у запічку. Берд. у. 2) Мигать глазами, хлопать глазами, бросать взгляды. Тільки очима блима. О. 1862. І. 36.
Зочити, -чу, -чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба. МВ. (О. 1862. III. 56, 35).
Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Набро́джувати, -джую, -єш, сов. в. набрести, -ду́, -де́ш, гл. Попадать, попасть, наталкиваться, натолкнуться, набрести. Дайте мені набрести на стежку. Ном. № 4903. Брели вони то... межами, то суголовами, як набрели купу того. Св. Л. 140. Набрела я й хатку таку, що наймалась. МВ. (О. 1862. III. 72). Коли це набрели цигана, — веде пару коней. Мнж. 28.
Наси́льне, нар. Насильно. Мене мати насильне женила. Чуб. V. 728.
Пообдирати, -ра́ю, -єш, гл. Ободрать (во множествѣ).
Приволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. приволокти, -лочу, -че́ш, гл. Притаскивать, притащить, зацѣпивъ веревкой и т. п. Приволік копицю сіна. Приволокли його. Мнж. 57.  
Пропхати, -ся. Cм. пропихати, -ся.
Тминник, -ка, м. Раст. Asperula galioides. М. и В. Анн. 53.
Уздогін нар. см. на-вздогін.