Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бібка, -ки, ж. 1) Пометъ въ шарикахъ: овечій, заячій, козій. Мнж. 176. Cм. бибка. 2) Шарикъ маленькій. Ум. бібочка.
В'ятер, -ра, в'ятір, -ра, м. = ятір. Ном. № 13437. Ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Гліб. Люде в'ятірі просушували. Грин. II. 58.
Говоруха, -хи, ж. 1) Многорѣчивая женщина, говорунья. Котл. Ен. V. 36. 2) м. Говорунъ. Дрансес був дивний говоруха. Котл. Ен. VI. 57. Ум. говорушка, говорушечка. Дівчино пташиночко, щебетушечко! Співай мені, кажи мені, говорушечко. О. 1861. VІ. 151.
Мизе́рно нар. 1) Убого, бѣдно. 2) Жалко.
Пошивач, -ча, м. = пошивальник. Желех.
Прибідок, -дку, м. Прибавка къ бѣдѣ, добавочная бѣда. До біди найдеся все й прибідок. Фр. Пр. 44.
Припін, -по́ну, м. Привязь. К. Іов. 88. Грин. III. 253. Гей мої коні в хана на припоні. Н. п.
Салатник, -ка, м. = салата заяча. ЗЮЗО. І. 133.
Сплодити, -джу, -диш, гл. Произвести на свѣтъ, родить. Та бодай тая річка риби не сплодила. Чуб. V. 331. Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував, що до розуму довів. Ном. № 7237.
Трибок, -бка, м. Ум. отъ триб.