Березина, -ни, ж.
1) Березовое дерево. Осичино, березино! чом не гориш, тільки куришся?
2) Березовая вѣтка, розга. У три березини потягали.
3) Березовый лѣсъ. А в березині грибів, грибів! — Кувала мі зазулечка в густій березині. Ум. березинка.
Бовкунчик, -ка, м.
1) Ум. отъ бовкун.
2) Привѣска у серьги.
Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. Бреше, аж не постережеться. Преніе на всі заставки. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе.
Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Возарня, -ні, ж. = возівня.
Жупа́нний, -а, -е. Носящій жупан. (Писарь) все поглядає, як кіт на сало, тілько на жупанних.
Нурт, -та, м. Водоворотъ, омутъ. Всіх німців нуртам Дніпровим оддано.
Поспорожняти, -ня́ю, -єш, гл. Опорожнить (во множествѣ). Барилечки поспорожняєм. Підождіть, поспорожняю діжки, дак і вам одну дам.
Скорушина, -ни, ж. = скорух.
Стукіт, -коту, м. Стукъ.
