Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хранити

Хранити, -ню́, -ни́ш, гл. Хранить. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе. Ном. № 8166. Ну, щастя ваше! це вас Бог хранув. Мнж. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРАНИТИ"
Віленко, -ка, с. Ум. отъ вільце.
Дочеса́ти, -ся. Cм. дочісувати, -ся.
Засмути́ти, -ся. Cм. засмучати, -ся.
Підгноювати, -но́юю, -єш, сов. в. підгноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить.
Повихритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться вихремъ.
Розговітися Cм. розгівлятися.
Учитися, учуся, учишся, гл. Учиться. Хто не вчивсь, не буде знать. Ном. № 6010. Хто не вміє молитися, най іде на море учитися. Ном. № 145.
Фацерний, -а, -е. = фацарний 3. Желех.
Хлібити, -блю, -биш, гл. 1) Снабжать хлѣбомъ, давать, посылать хлѣбъ. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже. 2) Пачкать хлѣбомъ. Не хліби ножа. 3) Льстить, угождать. А він хлібить жінці. Могил. у.
Червінка, -ки, ж. 1) Кровавый поносъ, дизентерія. Угор. Галиц. 2) Брюшной тифъ. Вх. Зн. 79. 3) Родъ рыбы: Leuciscus-erythrophtalmus. Вх. Пч. II. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.