Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хранити

Хранити, -ню́, -ни́ш, гл. Хранить. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе. Ном. № 8166. Ну, щастя ваше! це вас Бог хранув. Мнж. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРАНИТИ"
Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Виборовий, -а, -е. Выборный. Башт. 91.
Відбутка, -ки, ж. = відбуток.
Деше́вість, -вости, ж. = Дешевня.
Натхорити, -рю́, -ри́ш, гл. Навонять. А бодай би вас чорти взяли! Ич, як натхорили! Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Подарря, -ря́, с. Подарки. Дають мені подарря жита по коробці. Харьк. у.
Позаскалювати, -люю, -єш, гл. Занозить (во множествѣ).
Рапчак, -ка, м. = рапак. Вх. Уг. 264.
Скребтися, -буся, -бешся, гл. Чесаться.
Смачніти, смашні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться вкуснѣе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.