Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоронення

Хоронення, -ня, с. Похороны. Яка кому смерть, таке й хоронення. Ромен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОНЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОНЕННЯ"
Аге́т, -та, м. Мотъ, мошенникъ. Чуб. VII. 574.
Відскороджувати, -джую, -єш, сов. в. відскородити, -джу, -диш, гл. 1) Отрабатывать, отработать боронованіемъ. 2) Отплачивать, отплатить, отомщать, отомстить. Дав почубеньків (старець поводиреві), дак той і одскородив йому. Ном. № 13663.
Глинина, -ни, ж. Частица глины. Конст. у.
На́кісток, -тка, м. Рыбацк.: перышко въ поплавкѣ.
Непорадний, -а, -е. Безпомощный, не могущій справиться. Йому наказали, щоб не лякав дитини, бо... як заслабне, то хоч з світа втікай: і з одним непарадна голова, а з двома й не кажи. Св. Л. 101.
Повисолоплювати, -люємо, -єте, гл. Высунуть (языкъ, о многихъ). Шість левів язики повисолоплювали. Мнж. 19.
Природа, -ди, ж. 1) Природа. 2) Прирожденныя способности. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. У мене до цього діла природи нема. Хорол. у. Слов. Д. Эварн. 3) = природжіння. Драг. 101.
Розчинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розчатися, -зічнуся, -нешся, гл. = роспочинатися, роспочатися. Чуб. І. 2.
Роз'язувати, -зую, -єш, сов. в. роз'язати, -жу, -жеш, гл. = розв'язувати, розв'язати.  
Туйкання, -ня, с. Крикъ: туй-туй!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРОНЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.