Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випитувати, -тую, -єш, сов. в. випитати, -таю, -єш, гл. Вывѣдывать, вывѣдать разспросами, допрашивать, разспрашивать, разспросить. Все роспитують та випитують, і що вони судейським не кажуть, не ймуть віри. Стор. І. 48.
Вохкий, -а, -е. Сырой, влажный. Ном. № 431. Буде (хата) вохка зімою й весною. Грин. II. 18.
Насища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл. 1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. ЗОЮР. II. 102. Дірявого мішка не наситиш. Ном. № 4754. 2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. Грин. III. 104. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили. Котл. Ен.
Підмокати, каю, -єш, сов. в. підмо́кнути, -ну, -неш, гл. Подмокать, подмокнуть.
Привичити Cм. привичати.
Притюжина, -ни, ж. = притужина. Міусск. окр.
Ризка, -ки, ж. Половина загона отдѣленная во владѣніе другому лицу. Черниг. г.
Спадщина, -ни, ж. Наслѣдство.
Спокусливий, -а, -е. Искусительный, соблазнительный. К. Бай. 73.
Туршукуватий, -а, -е. . — ліс Молодой и густой лѣсъ. Шух. І. 18.