Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білотарчик, -ка, м.? Герой пѣсни, поющейся въ игрѣ того же имени. Біло, білотарчику, поплинь, поплинь по Дунайчику и т. д. Гол. IV. 156. У Чуб. игра съ той же пѣсней называется володарь. Чуб. ІІІ. 39.
Боченько, -ка, м. Ум. отъ бік.
Зара́ння I, -ня, с. Утреннее время. Півень співа поки з зарання, а далі спить, аж потіє. Ном., стр. 298, № 292.
Иршини, -шин, мн. = хрестини. Желех.
Кучопір, -перу, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Позбовтувати, -тую, -єш, гл. Взболтать (во множествѣ).
Умовний, -а, -е. 1) Условный. 2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Устодолитися, -люся, -лишся, гл. Установиться (о погодѣ). Дощі й непогоди: не устодолиться ніяк. Васильк. у. Швидко місяцеві кватиря, — може устодолиться. Черк. у.
Утоптувати, -тую, -єш, сов. в. утоптати, -пчу, -чеш, гл. Утаптывать, утоптать. У топтала стежечку через яр. Шевч. 486.
Шейкатися, -каюся, -єшся, гл. Шататься, шнырять. Сквир. у.