Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Мокри́нець, -нця, м. Раст. = Мокравник. Вх. Пч. І. 13.
Побережничити, -чу, -чиш, гл. Быть лѣснымъ сторожемъ. Желех.
Побожкати, -каю, -єш, гл. Выразить сокрушеніе словами: а бо́же! ой бо́же! Ото сказали, що її вбито. От я побожкала, побожкала, та й кажу: що ж робити! Верхнеднѣпр. у.
Путь-путь! Ii меж. Призывъ для курей. О. 1862. IX. 35.
Споживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. споживи́ти, -влю́, -виш, гл. Довольствовать, удовольствовать.
Умно́зі, нар. Въ большомъ количествѣ. Не гнівайся, тестю! Не умнозі зять їде, не багато бояр везе: ой сто коней верхових, а сімдесят возових. Мет.
Хвостовик, -ка, м. Часть плуга: клинь, при помощи котораго можно опускать плугъ глубже или мельче. Канев. у. Чуб. VII. 399.
Чорноталь, -лю, м. = чорнолоз. ЗЮЗО. I. 134.
Щезати, -за́ю, -єш, гл. Исчезать.