Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

холітати

Холітати, -таю, -єш, гл. = хитати. Вх. Зн. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЛІТАТИ"
Брикучий, -а, -е. = брикливий 1) Кобила.... брикуча. Кс. 1882. X. 18. 2) Се біс, а не дівка! бач, яка брикуча. О. 1861. XI. Кух. 20.
Бугор, -гра, м. Бугоръ. Тепер там порівняно, а перш бугри були. Драг. 85. Ум. бугорок. Мир. Пов. II. 45.
Височиня, -ні, ж. Высота. Желех. Як небесна височина, так морська глибина. Н. п.
Заглоби́ти, -блю, -биш, гл. = заплішити. Вх. Лем. 415.
Запрядач, -ча, м. Мені знов дала премудру дзьоблинку міцкову та й запрядач деликатний. Федьк. Пов. 14.  
Повіншувати, -шу́ю, -єш, гл. Поздравить.
Прироблювати, -люю, -єш, гл. = приробляти.
Теревені-вені, -нів, м. = теревені. І теревені-вені правиш, щоб тілько заморочить світ. Котл. Ен. VI. 36. Точили всякі теревені-вені. Стор. МПр. 154.
Тимчасовний, -а, -е. = тимчасовий. З голузя оплести тимчасовне помешканя. Гн. І. 181.
Шкуратина, -ни, ж. Кожа, кусокъ кожи. Ум. шкурати́нка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ном. стр. 301, № 379. Жаб'яча шкуратинка. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.