Бировити, -влю, -виш, гл. Быть сельскимъ судьей.
Гудьба́, -би́, ж. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудіння.
Жига́ль, -ля, м. 1) Сухая жила. Вх. жила. 2) Въ капустномъ листѣ: листочный нервъ.
Награва́тися, -ва́юся (граюся), -є́шся, сов. в. награ́тися, -ра́юся, -єшся, гл. 1) Наигрываться, наиграться. Е, там буде чим Кузьмі награться. 2) Издѣваться, наиздѣваться, насмѣхаться. Жиди з Христа награвалися.
Присок, -ску, м. Горячая зола съ огнемъ. Прогріб присок в огнищі. присок зсипати на ко́го. Задѣть, разсердить кого. Це на його як приску зсипав.
Розлупити, -ся. Cм. розлуплювати, -ся.
Стрючок, -чка, м. = стручок. Иногда словомъ стрючок обозначаютъ лишь красный стручковый перець: З стрючком горілку продавала.
Хаптурувати, -рую, -єш, гл. = хавтурувати.
Чинарчина, -ни, ж. = чинарка.
Шкура 2, -ри, ж.
1) Шкура, кожа. З одчого вола двох шкур не деруть. Пошився в собачу шкуру. Жвавий, аж шкура на ньому говорить. В одну шкуру. Крайне настойчиво (хотѣть, добиваться чего). Чіпка розвередувався: «Їсти та й їсти, бабо!» В одну шкуру: «їсти!» Затялись в одну шкуру: давай рощот! — і дав.
2) Бранное: женщина легкаго поведенія. Ум. шкурка, шкурочка.
