Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоз

Хоз, -зу, м. Родъ сафьяна. Пятигор. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЗ"
Авдиторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься выслушиваніемъ уроковъ товарищей.
Волосся, -ся, с. соб. Волоса. Багацько, як у лисого волосся. Ном. № 7710. В його золоте волосся на голові. Рудч. Ск. І. 108.
Заграни́шний, -а, -е. Заграничный.
Зле́глий, -а, -е. Слежавшійся.
Кривдний, -а, -е. Обидный, несправедливый. Цінування, складене українським народом Москві і москалям, не повинно бути кривдне за-для Москви. Левиц. І. (Правда, 1868, 449).
Либ меж. Выражающее толчекъ. Либ Панька в око, — а він і так сліпий. Ном. № 6392.
Скромадіння, -ня, с. Скобленіе.
Спалити, -лю, -лиш, гл. 1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. ЗОЮР. І. 120 Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале. Мет. 208. 2) Опалить (солнцемъ кожу). 3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало. Павлогр. у.
Хверцювати, -цюю, -єш, гл. Щеголять, франтить. Хверцюй же тепер простоволоса.
Шпиталь, -ля и -лю, м. Богадѣльня. КС. 1890. VII. 59. 1883. IV. 78. Шпиталі для слабих, убогих, калік. Ном. № 2584. Про тебе і в шпиталях шепчуть. Ном. № 2584.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.