Волохатіти, -тію, -єш,, гл. Мохнатѣть.
Дівчу́р, -ра́, м. 1) Волокита, любитель дѣвушекъ. 2) Гермафродита женскаго рода.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Заїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заї́сти, -ї́м, -їси́, гл. 1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. 2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого). 3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Старий став я: літа мої вороги заїли. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. 4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця...
Подарунько, -ка, м. = подаруйко.
Розвинутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = розвитися. Головка хитнулась, коса розвинулась. Ой гаю мій, гаю, як ся мені не розвинеш, то тя порубаю.
Розлітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розлеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разлетаться, разлетѣться. Розлетілись, як липове клиння. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами: як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Переносно: разбѣгаться, разбѣжаться. Але ішли легиники да все гомотіли, як учули да ровточку, вни ся розлетіли.
Спотання нар. Исподтишка, тайкомъ. Підбіг та так спотання, мовчки луснув по голові.
Убогачення, -ня, с. Обогащеніе.
Удовжувати, -жую, -єш, гл. Удлинять.
