Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

холзкий

Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір. Гол. II. 657.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЛЗКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЛЗКИЙ"
Борода, -ди, ж. 1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. Чуб. V. 490. задер бороду. Грубо: умеръ. Фр. Пр. 109. 2) Подбородокъ, нижняя челюсть. 3) лядська борода. Трава, которую не можетъ захватить коса. 4) стасова борода. Кусть ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы. 5) борода лісова. Раст. Usnea barbata. ЗЮЗО. І. 140. 6) — чортова. Vincetoxicum officinale L. Moench. ЗЮЗО. I. 141. Ум. борідка, борідонька, борідочка. Мил. 106.
Бурлити, -лю, -лиш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому. Кв.
Дупла́вий, -а, -е. Дуплистый. Дуплавий бересток. Дуплава груша Камен. у.
Завздо́вж, завздо́вжки, нар. = завдовжки.
Махлюва́ти, -люю, -єш, гл. Обманывать, плутовать, мошенничать.
Міньма́ нар. Мѣняясь, въ обмѣнъ. Я єму дав тато міньма. Вх. Зн. 36.
Олійок, -ку, м. Ум. отъ олій.
Поосвічувати, -чую, -єш, гл. Освѣтить (во множествѣ).
Прийомний, -а, -е. Гостепріимный. Там для хліба-соли прийомний чоловік. Лебед. у.
Шептання, -ня, с. Шептанье, шепотъ. Учувалося тихе Хведорове шептання. Мир. Пов. І. 159. Ум. шептаннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОЛЗКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.