Бідний, -а, -е. 1) Бѣдный, неимущій. Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого.
2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. Бідна моя головонька, доленька несчасна. Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся? Ум. бідненький, біднесенький. Жив тоді бідненький чоловік із жінкою.
Бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Также какъ часть мотовила. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. 6) Затылокъ рыбы.
Випростати, -ся. Cм. випростувати, -ся.
До́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Кавний, -а, -е. = калний. Ой Олена прибілена, Василина кавна, а Маричка пишна чічка, бо то любка давна.
Клинчастий, -а, -е. Клиновидный. клинчасті — о вышивкахъ въ Галиціи.
Накури́ти Cм. накурювати.
Охвітно нар. Пріятно, съ удовольствіемь, удобно, безопасно. охвітніше. Пріятнѣе, лучше, удобнѣе, безопаснѣе. Люде прираяли, щоб кого за дитину, — все таки, кажуть, охвітніше. Чого... тітусю, з ціпочком? — Охвітніше, каже, од собак. Дівчата були ще раді, що парубки з ними, — і веселіше, і охвітніше.
Свиріпиця, -ці, ж. Раст. = свиріпа.
