Бочити, -чу, -чиш, гл.
1) Сбочивать, ѣхать въ сторону.
2) Смотрѣть въ сторону.
Зали́ти, -ся. Cм. залива́ти, -ся.
Кучка, -ки, ж.
1) Ум. отъ куча.
2) мн. кучки. Еврейскій праздникъ кущей, а также и самыя устраиваемыя тогда кущи. Було ж близько жидівського свята кучок. Горобці в очерет, а жиди в кучки.
Пігнати гл. = погнати. Полон забрали, далі пігнали.
Плем'я 2, -м'я и -мени, с. 1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». 2) Племя, народъ. В ті давні часи український народ жив невеличкими племенами.
Попрясти, -ду́, -де́ш, гл. Спрясть. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла.
Райце, -ця, с. яйце́-райце́. Сказочное яйцо, заключающее въ себѣ богатство въ видѣ скота. Розбив те яйце-райце. Як узяв же скот вернуть із того яйця.... верне та й верне.
Стегняниця, -ці, ж. = ничельниця.
Темнощі, -щів, ж. мн. Тьма, темнота, мракъ. Ой як зайдеш за хмароньку, стань в темнощі цілий.
Урубатися, -баюся, -єшся, гл. Врѣзаться, врубиться. Уже глибоко в дуба врубався.