Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлопити

Хлопити, -плю, -пиш, гл.дух. Захватывать духъ. Квітки пахнуть, аж хлопить дух. Нѣжин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛОПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛОПИТИ"
Вигорілий, -а, -е. Выгорѣвшій.
Відпрохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відпрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = відпрошувати, -ся. Заплатив Беркові гроші, а з процентом одпрохався. Левиц. І. 108. Мнж. 102.
Зліпити, -ся. Cм. зліплювати, -ся.
Копанина, -ни, ж. Копанье постоянное.
Лакомо нар. 1) Соблазнительно, заманчиво. 2) Алчно, жадно. 3) Усердно. Підважуй дрючком лакомо (лакомки). Черк. у.
Маши́нка, -ки, ж. Ум. отъ машина.
Окинути Cм. окидати.
Повиходити, -димо, -дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Рудч. Ск. І. 70. Повиходили на улицю як голубів парка. Чуб. V. 290. Повиходили тоді відьми з хати. Драг. 354.
Пороскопувати, -пую, -єш, гл. Раскопать (во множествѣ).
Старчовод, -да, м. = поводирь (у старця). Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛОПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.