Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Загою́вати, го́юю, -єш, сов. в. заго́їти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Г. Барв. 163. Його рука поранить і загоїть. K. Іов. 12.
Зужмом нар. = жужмом. Коло її хустина зужмом лежить. Подольск. г. Поночі крало та зужмом усе в коморі й забрало. Черв. у. Нащо отак зужмом несеш вірьовку? Черк. у.
Клунище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоитъ клуня. А на той час Антін гній із клунища возив. Г. Барв. 310.
Міня́йло, -ла, м. Мѣняло. Тут всякії були пронози,... жиди, міняйли, шинкарі. Котл. Ен. (Вид. Корейво 1890, стр. 88).
Охрестити, -ся. Cм. охрещати, -ся.
Позамінювати, -нюю, -єш, гл. Замѣнить, промѣнять.
Покрагати гл. = покраяти. Вх. Зн. 51.
Сотенька, -ки, ж. Ум. отъ сотня.
Харапудливий, -а, -е. Пугливый. Харапудливий кінь. Черк. у.