Бізувати, -вую, -єш, гл.
1) Ручаться, утверждать.
2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати.
3) — дарабою. Управлять плотомъ.
Відбріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір'ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Брехнею не відбрешешся.
Відтерплювати, -люю, -єш, сов. в. відтерпіти, -плю, -пиш, гл. Вытерпливать, вытерпѣть за что либо. За все ми одтерпіли.
Злоріка, -ки, гл. Злословящій. Блажен... хто стежку грішників минає, серед злоріків не сідає.
Мі́шма нар. Въ перемежку, смѣшанно. Ідуть мішма, — дивіт-но ся: москалі й селяне з ними, а не лишень москалі сами.
Оббризкувати, -кую, -єш, сов. в. оббри́зкати, -каю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать.
Потолоччя, -чя, с. Измятое мѣсто въ травѣ или хлѣбѣ, измятые трава или хлѣбъ. Наша пані охоча зібрала потолоча житнеє й пшеничнеє.
Проволочитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) = проволоктися.
2) Пробродить. Цілий день проволочився, ходячи то сюди, то туди.
Слухня́ний, слух'я́ний, -а, -е. Послушный. Був добрий, слухняний хлопець. Ум. Слухняне́нький, слух'яне́нький.
Трюх-трюх! меж., выражающее бѣгъ рысью. От вовк мерщій до Бога — трюх-трюх, так біжить.
