Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виваплювати, -люю, -єш, сов. в. вивапити, -плю, -пиш, гл. Бѣлить, выбѣлить известью.
Дотліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дотлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236.
Задрі́паний, -а, -е. Запачканый, забрызганый грязью; неряшливый. Моя хазяйка замітає мене задріпаним віником. Чуб. І. 45.
Запе́цькати, -каю, -єш, гл. Запачкать.
Їство, -ва, с. Кушанье. І де ті в Господа взялися усякі штучнії їства. Шевч. 528.
Капустина, -ни, ж. Одинъ кочень капусты, одинъ листокъ капусты.
Плесковатий, -а, -е. Сплюснутый, плоскій. Н. Вол. у. Мил. 16.
Повигромаджувати, -джую, -єш, гл. Выгресть (во множ.). Повигромаджуй жар з обох груб та відгаси вугілля.
Пошкамотати, (-таю, -єш?), гл. Изорвать въ куски, истерзать. А в тої жінки груди геть пошкаматані, гей би пси пошарпали. ЕЗ. V. 217.
Спороти, -рю́, -реш, гл. 1) Вспороть, изрыть. Споров (могилу) плуг тяженький. Рудан. І. 26. 2) Высѣчь. Бодай кат споров. Ном. № 3686.