Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багатиня, -ні, м. Богачъ. Чуб. ІІ. 399. Він такий багатиня, що не зна, куди гроші ховати. Конст. у. Та він більш од тебе надавав, — дарма, що бідний, а ти багатиня. Богод. у.
Виплюснути, -ну, -неш, гл. Выплеснуть. Черниг. у.
Заї́ка, -ки, м. и ж. Заика. Бог дав чоловіка: і сопливый, і заїка. Н. п. Аф. Ум. заї́чка. Ув. заї́чище.
Замо́жніти, -нію, -єш, гл. Разживаться, богатѣть.
Очеретяник, -ка́, м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.
Пазинати, -на́ю, -єш, гл. = пазити. Вх. Зн. 46.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали. Славяносерб. у.
Привідець, -дця и привідця, -ці, м. Руководитель; предводитель. Черк. у. Геть у полі у широкім татари ночують... Їх приводець по табору, мов пан який, ходить. АД. І. 166. Макогоненко до всеї біди привідця. Котл. Н. П. 378. Привідця був во всіх содомах. Котл. Ен. VI. 25.
Спинити, -ся. Cм. спиняти, -ся.
Чолак, -ка, м. У кожевниковъ: кожа со лба животнаго. МУЕ. І. 69.