Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигризати, -ваю, -єш, сов. в. вигризти, -зу, -зеш, гл. 1) Выгрызать, выгрызть. 2) Изгрызть. Вигризла всі молоденькі дубки. Рудч. Ск. II. 178. 3) Постоянными придирками заставлять, заставить уйти. Хто ж, як не ви, і вигризли її з двору. Мир. Пов. II. 95.
Виновий 1, -а, -е. Пиковый.
Вишенька, -ки, ж. Ум. отъ вишня.
Де́кілька нар. Нѣсколько.
Долиза́ти, -ся. Cм. долизувати, -ся.
Комін, -на, м. = комин. З верху криші по ріжках шпилі, а наверх коміна вертиться по вітру залізний півень. К. ЧР. 209. Ум. коміно́к, коміно́чок. Щоб ліжко там було і коміночок, і огонь щоб горів. Рудч. Ск.
Однозор, -ра, м. Одноглазый. Бог дав чоловіка: і сонливий, і заїка, однозор і шульга, перебита нога. Аф. 415.
Умилити, -лю, -лиш, гл. Взмылить (лошадь). Умиливши добре коня і поверти до нас. Стор. II. 22.
Чужоземщина, -ни, ж. 1) Чужія, иностранныя земли. Поїхав у чужоземщину. ЕЗ. V. 8. 2) Иностранецъ, все иностранное. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною. К. ХП. 121.
Шпірувати, -ру́ю, -єш, гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив. МВ. 1. 45.