Вовниця, -ці, ж. = вовна. Виженемо овечки, щоб по гірці не ходили, діток малих не будили, щоб вовниці не губили. Сінце під його підстилала і теплу вовницю з руна.
Забрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забрудити.
Замітки́й, -а́, -е́ Примѣтный.
Киянин, -на, м. Кіевлянинъ. Ой кияне, кияне, панове громада!
Копил, -ла́, м.
1) Сапожная колодка. Швець копилом перекинув. №301.
2) Столбики (отъ 4 до 6), связывающіе полозья съ ящикомъ саней. Копили поробив на сани.
3) Незаконнорожденное дитя. Ум. копиле́ць.
Передовий, -а, -е. Передовой.
Повнісінько нар. Совершенно полно, полнехонько. Народу в церкві повнісінько.
Присотатися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Привязаться, пристать. Ой присоталась до серденька туга, та й не може відчіпиться. Бытъ 2) Придти, прибрести. Прошу не остаться на мою прозьбу до мене присотаться.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.
Цмоктання, -ня, с. = смоктання.
