Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хиляти

Хиляти, -ляю, -єш, гл. = хитати. Вітер дуба хиляє. Грин. III. 357.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЛЯТИ"
Ближній, -я, -є. Ближній, близкій. Своїм ближнім зла не коїть. Стор. Люби ближньою твого. Єв. Мр. ХІІ. 31. Ближні приятелі. МВ. ІІ. 95.
Викавзувати, -зую, -єш, гл. Выбранить. Я його добре викавзував. Вх. Зн. 23.
Висипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виспати, -плю, -пиш, гл. 1) Спать, проспать извѣстное время. День виспать, а ніч у карти програть. О. 1861. X. 151. Виспав усю ніч. Конст. у. 2) Только сов. в. Пріобрѣсть что спаньемъ. Виспав коваля і бондаря. Ном. № 11325.
Відспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Перестать пѣть. Соловейки вже відспівалися.
За́вкри́вдно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Камен. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. Н. Вол. у.
Пообхвачувати, -чую, -єш, гл. = пообхоплювати.
Прокричати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать. Нехай він лютує, поки сам загине, поки безголовь'я ворон прокричить. Шевч. 35.
Скарати, -ра́ю, -єш, гл. Покарать, наказать. Скарай, мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чуб. V. 57. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ном. № 2293. Ой мати моя старая, нащо ти мене скарала? Мет. 263.
Словини, -вин, мн. = сватання? О. 1862. IV. Рус. вес. надъ Збручемъ, 2.
Угудина, -ни, ж. = огудина. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.