Ба́бич, -ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самець стрекозы.
Громовий, -а, -е. 1) Громовой, относящійся къ грому. Да за тучами громовими сонечко не сходить. Буде нас Господь громовим огнем карати. Який я коштовний дом збудував, громовим пожаром пішов. Громовий дощ. 2) громова стрілка. Громовая стрѣла, иначе — чортів палець. 3) громові свята, празники. Рядъ посвященныхъ грому праздниковъ: съ 8-го іюля по 6-е августа; главные: Илля (20 іюля) и Паликопа (27 іюля) Ум. громовенький. Пішов дощик громовенький а на той саб зелененький.
Заїздни́й, -а́, -е́ Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. III. 51).
Кулачник, -ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак.
Плугатарь и плугатирь, -ря, м. Пашущій плугомъ работникъ. Уже овечки у чистому полі, уже і плугатарі у толоці. Бідний человік нанявсь плугатирем. Раз він орав...
Різничити, -чу, -чиш, гл. = різникувати. Я різничу, торгую мнясом — тим мене і прозивають різником.
Увикати, -ка́ю, -єш, сов. в. уви́кнути, -ну, -неш, гл. = звикати, звикнути. Ввикай Христа сповивати.
Улолокати, -каю, -єш, гл. = улеле 2кати.
Цімбра, -ри, цімбри́на, -ни, ж. цімбринє, -ня, с. = цямра, цямрина, цямриння. .
Шпурляти, -ля́ю, -єш, сов. в. шпурити, -рю, -риш, гл. Бросать, швырять, бросить, швырнуть. Кацап почав грудками шпурляти. Та й шпурив острий палаш.