Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвинтик

Хвинтик, -ка, м. Франтикъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИНТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИНТИК"
Бев!, меж. Подражаніе протяжному удару колокола.
Дудко, -ка, м. = одуд. Вх. Лем. 412.
Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448).
Міща́нство, -ва, с. Мѣщанство, мѣщане. Желех.
Обривання, -ня, с. Обрываніе.
Перешкодник, -ка, м. Препятствующій, бывающій помѣхой.
Поблудити, -джу́, -диш, гл. Поблудить. Поблудивши по морям, якось і землю видко стало. Котл. Ен. 2) Заблудиться. Не ідіть лугами, бо поблудите. Мил. 220. 3) Ошибиться, напортить въ дѣлѣ. Коби тут не поблудити де в чім. Фр. Пр. 62.
Попасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пчеловодомъ.  
Регула, -ли, ж. Уставъ. По військовій регулі за се повинен він смертної кари. Стор. МПр. 28.
Торсати, -саю, -єш, гл. Трясти, двигать, толкать, дергать. Не торсай столом, бо я на йому пишу. Сквир. у. Взяла ту прислужницю та й пхнула. Ваба то і вгледіла: «Що це ти її торсаєш»? Чуб. II. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИНТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.