Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвинтик

Хвинтик, -ка, м. Франтикъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИНТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИНТИК"
Брикнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брикати. 1) Лягнуть. Кобила брикнула ногою. 2) Упасть, кувыркнуться.
Гетьманша, -ші, ж. Жена гетмана. Шевч. 144. К. ЧР. 131.
Зустрічати, -ча́ю, -єш, гл. = зустрівати.
Лука́во нар. Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. Котл. Ен.
Лу́шниця, -ці, ж. = лучниця. Вх. Зн. 34.
Обзолотити, -лочу, -тиш, гл. 1) Озолотить. О. 1862. IV. 38. Сонце обзолотило промінням груші й вишні і квітки. Левиц. Пов. 216. 2) Обогатить. Чи я б тебе, доню моя, не обзолотила? Левиц. І. 169.
Перепхати Cм. перепихати.
Своєщина, -ни, ж. Свое собственное хозяйство или имущество. Діти роблять на своєщину. Волч. у.
Терен 1, -рну, м. Раст. Prunus spinosa L. тернъ, терновникъ. Плаче козак: шляхи биті заросли тернами. Шевч. Блищали чорні як терен очі. Левиц. І. 133. Ум. теренець, терено́к, тернок, терночок.
Увінчати, -ча́ю, -єш, гл. Увѣнчать. І главу його чесную терном увінчали. Шевч. 601.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИНТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.