Вив'ялитися, -люся, -лишся, гл. Обезсилѣть до вялости, изнуриться. Мужик у роботі вив'ялиться, виробиться та й не довго живе.
Вистругувати, -гую, -єш, сов. в. вистругати, -гаю, -єш, гл.
1) Вистрагивать, выстрогать. Вистругай оцю дошку.
2) Выравнивать, выровнять (поверхность земли). Тут за слободою вистружемо та наллємо тік, тут і змолотимо.
Келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.
Остивно, -на, с. Деревянная рукоять в остях.
Пекельник, -ка, м. Житель ада, чортъ. Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть...
Позанедужувати, -жуємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ).
Протичка, -ки, ж. Родъ металлическаго прутика для чистки трубки. Витягти люльку, довго він довбався в ній протичкою.
Склепити, -плю, -пиш, гл. Дѣлать сводъ, склепъ. 2) — о́чі, уста. Смежить, сомкнуть. Склепив очі та й умер. — руки. Сложить руки. Лежить вона на постелі, склепила руки, мов нежива. — зуби. Стиснуть зубы.
Шпол, -лу, м. Совокъ, которымъ виливаютъ воду изъ лодки. Cм. шпола.
Штудерний, -а, -е. 1) Хитрый.
2) Замысловатый, искусный.
