Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гижа, -жі, ж. Гадость, мерзость. У хаті така гижа, що й навернутись гидко. Правоб.
Дука́ч, -ча́, м. 1) = дукарь. К. Псал. 22. Іде багач, та йде дукач, п'ян валяється, з козацького отамана насміхається: за що тая голотонька напивається? Мет. 449. Чужі пани дукачі держать людей до ночі. Чуб. ІІІ. 237. 2) = дукат 2. Чуб. VII. 426. Гол. Од. 22. Сим. 10. Ум. дука́чик. І внучатам із клуночка гостинці виймала: і хрестики, й дукачики, й намиста разочок Ориночці. Шевч. 112.
Жи́луватий, -а, -е. = жилавий 1. Н. Вол. у.
Косичити, -чу, -чиш, гл. Украшать цвѣтами или зеленью. Желех.
Лемі́шечка, -ки, ж. Ум. отъ лемішка.
Лихва́рство, -ва, с. Ростовщичество.
Мару́да, -ди, об. Копотунъ, копотунья, мямля, мѣшкотный.
Найсампе́ред нар. = насамперед.
Настромити, -ся. Cм. настромлювати, -ся.
Соколиха, -хи, ж. Соколиха, соколья самка. Соколихо-мати, коня не продати. Чуб. V. 886.