Волошка, -ки, ж.
1) Валашка, румынка. А в дівчини та чорнії брови, як у тії волошки.
2) Раст. а) василекъ, Centaurea cyanus L. Ой у мене на городі зацвіли волошки. б) Trifolium alpestre L.
3) Крымская бѣлая овчина, грубошерстная, крупная. Ум. волошечка.
Діво́та, -ти, ж. соб. Дѣвушки.
Жереб'я́чий, -а, -е. Жеребиный.
Заві́йниця, -ці, ж. = завійна 1. Бодай тебе взяла завійниця! Троянські плакси тут ридали, як на завійницю кричали.
Кошівниця, -ці, ж. Корзина для храненія зерна = кошіль 2. Там в кошівниці трохи зернища.
На́кришка, -ки, ж. 1) = накривка. Накришка на діжку. 2) Квадратная сѣтка (каждая сторона 1 1/2 — 3 арш), натянутая на два взаимно перекрещивающіеся деревянные обруча, прикрѣпленные къ ручкѣ (держаку); опускается въ воду въ горизонтальномъ положеніи и употребляется для накрыванія карповъ въ то время, когда они трутся по мелямъ. .
Ніченька, нічка, -ки, ж. Ум. отъ ніч.
Посуда, -ди, ж. Посуда. Як чорзна-що — нe черпать, щоб і посуди не запаскудить.
Прищибати, -ба́ю, -єш, гл. Сгонять. Попід бескід зелененький вівці прищибаю.
Татарка, -ки, ж.
1) Татарка. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. 2) Раст. Allium fistulosum L.
3) Пшеница арнаутка. На св. Марка ранній овес, а пізня татарка.
4) Сортъ дыни.
5) Смушковая шапка съ съуженнымъ плисовымъ верхомъ. Ум. татаронька, татарочка.