Бовдур, -ра, м.
1) Дымовая труба. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оце під руками та й полетить у бовдурь. Темним стовбом дим пішов з його бовдура.
2) Густой клубъ дыма, густая туча.
3) Шесть, жердь у рыболововъ.
4) Болванъ, чурбанъ, неотеса. Стирчить мов бовдур. Стоитъ, какъ болванъ. Ум. бовдурець, бовдурчик.
Гу́сла и гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! На гуслі грає, красно співає. 2) Скрипка. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Ум. Гу́сленьки. гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Гусовки шмарте до гусевниці.
Дралимо́на нар. = драла.
Луща́к, -ка, м. Вылущенный орѣхъ.
Макольо́ндра, -ри, ж. и макольо́ндрик, -ка, м. = макопійка.
Неспромога, -ги, ж.
1) Невозможность. Неспромога мені се зробити.
2) Несостоятельность, недостатокъ средствъ. Неспромога моя наймита держати.
Пошапкувати, -ку́ю, -єш, гл. — кого́. Поздороваться или попрощаться съ кѣмъ, снявъ шапку. Пошинкували його да й кажуть.
Упускання, -ня, с. 1) Впусканіе. 2) Роняніе. 3) Опусканіе. 4) При инкрустированіи: вставка въ дерево металла, кости и пр.
Хохолаз, -за, хохолак, -ка, м. Насѣк. клещакъ большой, уховертка, Forficula auricularia.
Чесно нар.
1) Честно. Чесно рахує, — чужого не хоче.
2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Батька чесно поховали.